Петрозит

Петрозит – запалення тіла і верхівки піраміди скроневої кістки, яке найчастіше виникає як ускладнення гострого мастоидита або гнійного середнього отиту. Крім того, петрозит може стати післяопераційним ускладненням після хірургічних втручань на сосцевидном відростку скроневої кістки.

Симптоми петрозита

Італійський оториноларинголог Граденіго описав тріаду симптомів, характерних для петрозитов: невралгія трійчастого нерва, отит і параліч відвідного нерва (VI пара черепних нервів). Основним симптомом захворювання є сильний головний біль, який іррадіює в скроневу область, нижню щелепу і очну ямку на боці ураження. При здавленні відвідного нерва може спостерігатися обмеження рухливості очного яблука на боці ураження (немає можливості відведення очі з середнього положення в бік скроні), двоїння в очах, порушення орієнтації та ходи.

Вираженість симптомів захворювання може варіювати в залежності від того, наскільки відмежований гнійний вогнище. При збільшенні кількості гною в осередку ураження може статися прорив гнійника в середнє вухо, у таких випадках хворий відчуває значне полегшення, знижується інтенсивність больового синдрому. Однак незабаром може виникнути нове загострення інфекційного процесу, що може призвести до розвитку внутрішньочерепних ускладнень аж до гнійного менінгіту.

На виникнення петрозита в післяопераційному періоді вказує відсутність поліпшення, а нерідко і погіршення самопочуття пацієнта після операції. З’являється різкий головний біль, значно підвищується температура тіла, хворі скаржаться на відчуття пульсації в зовнішньому слуховому проході, а також у глибині операційної рани. Після видалення гнійних мас рана знову заповнюється гноєм.

Діагностика та лікування петрозита

Петрозит характеризується сильним головним болем, віддає в скроні, нижню щелепу і область очниці.

Оскільки петрозит вкрай рідко виникає самостійно, у лікаря зазвичай не виникає труднощів з постановкою діагнозу. Гострий або хронічний середній отит в анамнезі у поєднанні з симптомами захворювання, особливо в тих випадках, коли приєднується параліч відвідного нерва, зазвичай вказує саме на розвиток петрозита. Для підтвердження діагнозу пацієнтам виконується рентгенографія черепа.

Консервативне лікування

Провідна роль у лікуванні петрозита належить антибактеріальної терапії, препарати застосовуються у великих дозах, найчастіше внутрішньом’язово або внутрішньовенно. При вираженому интоксикационном синдромі хворим необхідна дезінтоксикаційна терапія. Крім цього, необхідно зміцнення імунного статусу організму за допомогою полівітамінних комплексів (Биомакс, Алфавіт, Вітрум та ін) і природних адаптогенів (женьшень, лимонник, ехінацея пурпурова та ін).

Консервативна терапія часто буває ефективна при петрозитах, що виникли в початковому періоді гострого отиту при відсутності ускладнень. При неефективності консервативного лікування, наростанні симптомів захворювання, а також при виникненні післяопераційних ускладнень, хворому потрібне оперативне лікування.

Оперативне лікування

Під час оперативного втручання з приводу петрозита проводиться розтин соскоподібного відростка скроневої кістки з метою ретельної ревізії і видалення гнійних мас. При своєчасному початку лікування прогноз сприятливий.

Профілактика захворювання полягає в своєчасному і правильному лікуванні гострого та хронічного середнього отиту.

Про наслідки такого захворювання, як мастоїдит, зокрема про петрозите, у програмі «Жити здорово!»:

Відео до статті на YouTube

Похожие публикации