Ольфактометрия: показання, методика проведення

Дослідження нюхової функції має велике значення в діагностиці захворювань центральної і периферичної нервової системи. Порушення сприйняття запахів може бути пов’язано з органічним ураженням внутрішньочерепних структур, які прямим або непрямим способом відносяться до нюховим центрам або їх провідникам. У деяких випадках гипосмии, або нюхові галюцинації, виступають одним з ранніх симптомів внутрішньочерепної патології.

Всі способи вивчення нюхової функції поділяються на якісні і кількісні. Найбільш цінними вважаються останні з них, що дозволяють оцінити динаміку патологічного процесу та ефективність лікування. Таким методом і є ольфактометрия.

Показання до застосування

Ольфактометрию пацієнту призначає отоларинголог у разі підозри на порушення нюху.

Дослідження функції нюху проводиться лікарем після огляду хворого, вивчення його скарг та історії захворювання при підозрі на проблеми з сприйняттям запахів. Ольфактометрия надає можливість не тільки виявити порушення, але і визначити ступінь його вираженості. Ця діагностична процедура корисна в наступних випадках:

  • виявлення патології передньої черепної ямки;
  • діагностика захворювань навколоносових пазух і порожнини носа;
  • визначення професійної придатності;
  • проведення медичної експертизи;
  • оцінка результатів лікування.

Методика проведення

Для визначення нюхової функції носа необхідний набір пахучих речовин або ольфактометр. Перед процедурою лікар обов’язково з’ясовує, чи всі запахи переносить хворий, щоб уникнути алергічних реакцій.

Для дослідження можуть застосовуватися як суб’єктивні, так і об’єктивні методики. У клінічній практиці зазвичай використовуються суб’єктивні методи, засновані на відчуттях пацієнта.

Процедуру проводять по черзі, окремо для кожної половини носа. Спочатку затискають пальцем одну ніздрю, а до іншої підносять посудину з досліджуваним речовиною. При цьому пацієнт робить вдих, оцінює запах і характеризує його. Потім те ж саме виконують з протилежного боку.

  • Якщо дослідження проводиться ольфактометром, то насичений ароматизаторами повітря подається через трубку в порожнину носа, починаючи з мінімальних концентрацій. Після цього за допомогою приладу визначаються порогові значення нюху, час адаптації та розпізнавання запахів.
  • При відсутності ольфактометра кількісна оцінка нюху може бути проведена за допомогою розчину якогось пахучої речовини в зростаючої концентрації. Для цього потрібно колба з розчином (наприклад, оцтової кислоти), гумова пробка з двома трубками, на які надіваються шланги з затискачами. Об’єм повітря, насиченого парами пахучої речовини, дозують шприцем для ін’єкцій, який щільно вставляється в один з шлангів. У нього набирається певна кількість повітря (1, 2, 3, 4 мл) і вводиться в порожнину носа обстежуваного до появи відчуття запаху.

Якісна оцінка нюху проводиться за допомогою набору пахучих речовин. Для нього використовують 4-6 стандартних речовин з висхідними по силі запахами:

  • розчин оцту;
  • етиловий спирт;
  • настоянка валеріани;
  • нашатирний спирт.

Іноді до них додається бензин для обстеження осіб технічного складу, яким не знайомий запах валеріани, і звичайна вода для контролю. Проведення якісного дослідження нюхової функції з дотриманням всіх правил виключає попадання запаху в необследуемую половину носа, тому після вдихання речовини рекомендується на декілька секунд затримати дихання і потім визначити тип запаху.

Інтерпретація результатів

За висновками дослідження нюхової функції у пацієнта може виявлятися:

  • нормосмия (нормальний нюх);
  • гипосмия (знижений нюх);
  • аносмія (повна його відсутність);
  • кокосмия (збочений нюх).

Якщо гипосмия все-таки виявлено, то в процесі обстеження виключають її механічну причину. Для цього лікар оглядає порожнину носа і при необхідності змащує її верхні відділи розчином адреналіну. Якщо через 5 хвилин нюх відновлюється, то має місце механічна гипосмия.

Ступінь зниження нюху визначається в залежності від того, який із запропонованих запахів розрізняє хворий (від слабкого до сильного).

Альтернативні методи

Якщо ольфактометрия підтвердила зниження нюху, лікар перш за все повинен виключити механічну причину цього порушення — уважно оглянути порожнину носа на наявність перешкод.

До альтернативних способів оцінки нюху можна віднести об’єктивні методи, які базуються на реєстрації обонятельно-вегетативних реакцій, таких як зміна частоти серцевих скорочень, частоти дихання, розміру зіниць. Однак наявність цих реакцій не повністю підтверджує нормальний нюх у пацієнта, так як існують ізольовані порушення, що не впливають на вегетативні реакції, але викликають певні проблеми в роботі нюхового аналізатора. Іноді для вивчення здатності сприймати запахи використовують реєстрацію біоелектричної активності мозку після подразнення пахучими речовинами.

Слід зазначити, що об’єктивні методики використовуються рідше суб’єктивних через дорожнечу обладнання і неоднозначної оцінки результатів.

Висновок

Ольфактометрия – інформативний діагностичний метод, абсолютно безпечний для хворого. Він надає лікареві дані про функціонування органу нюху, які допомагають йому правильно поставити діагноз і призначити лікування.

Дивіться популярні статті

Оцінка статті: плохотак себенеплохохорошоотлично (проголосувало 1, рейтинг: 5,00 out of 5)