Лікування тонзиліту при вагітності

Під тонзилітом розуміють запалення лімфоїдних утворень глотки – найчастіше піднебінних мигдалин. Захворювання може протікати гостро або хронічно. Гостру форму інакше називають ангіною.

Ангіна

Щоб зменшити інтоксикацію, вагітної слід пити більше рідини.

Для ангіни характерно раптовий початок з підвищенням температури до 38-39 градусів, ознобом і болем у горлі, що посилюється при ковтанні. Пацієнтів турбують загальна слабкість, головний біль, неприємний присмак у роті. Якщо промацати лімфовузли під підборіддям, то легко можна виявити, що вони збільшені.

Найбільш легка форма ангіни – катаральна, при якій запалення не зачіпає глибокі тканини мигдалин. Вона проходить через 3-4 дні або перетікає у наступну стадію. В такому разі на розпухлих мигдалинах з’являються жовті бульбашки – фолікули, які розкриваються з виділенням гною (фолікулярна ангіна). Або гнійний наліт покриває звивисті поглиблення мигдалин – лакуни (лакунарна ангіна). Іноді спостерігається одночасне розвиток обох гнійних форм.

Найчастіше збудником гострого тонзиліту служить гемолітичний стафілокок, рідко – грибки, синьогнійна паличка, мікоплазми, хламідії. Зараження відбувається від інфікованої людини повітряно-крапельним шляхом.

Хворі найбільш небезпечні у перші три дні хвороби. Тому дуже важливо попередити поширення інфекції серед членів сім’ї, особливо якщо серед них є вагітна жінка. Хворому виділяють окрему посуд, білизна, рушник.

Якщо уникнути тонзиліту у вагітної все ж не вдалося, то лікування починають з дотримання постільного режиму. Корисно рясне пиття – але не більше 2 л в добу, інакше можуть розвинутись набряки. Добре підійдуть журавлинний морс, гаряче молоко, чай з малиною, відвар шипшини, свіжовичавлені соки. На час слід відмовитися від дратівної горло їжі – гострих, солоних, копчених страв. По консистенції їжа повинна бути близька до каш і пюре.

Медикаментозне лікування тонзиліту під час вагітності призначає лікар. При гнійних формах патології показано застосування антибіотиків: у I триместрі – з групи пеніцилінів (Флемоксин, Амоксиклав), в II і III – пеніциліни або макроліди (азитроміцин).

Практично щогодини повинно проводитися полоскання горла. З цією метою можна використовувати розчин солі (чайну ложку розводять в полстакане теплої води), відвари трав (ромашки, календули, шавлії), Хлоргексидин, Мірамістин.

Спеціальні аерозолі (Тантум Верде, Гесаспрей) допоможуть усунути біль в горлі, але як єдиний засіб терапії вони малоефективні, адже зрошення, на відміну від полоскань, не змивають патогенні бактерії з поверхні мигдалин.

Всередину вагітним пацієнткам показано загальнозміцнюючі засоби – вітаміни та імуномодулятори (Іммунал).

Ні в якому разі не можна при ангіні:

  • Розкривати фолікули або змивати наліт з мигдаликів. Це може призвести до поширення інфекції на сусідні тканини.
  • Ставити зігріваючі компреси на горло.

Хронічний тонзиліт

При хронічному тонзиліті запалення піднебінних мигдалин може тривати роками. Періодично недуга то затихає, то знову загострюється. При огляді в лакунах мигдаликів виявляються білі творожистие «пробки», що складаються з лейкоцитів і частинок відмерлих тканин.

Протягом всього періоду захворювання наростають симптоми інтоксикації організму продуктами життєдіяльності гнійних бактерій. В першу чергу це відбивається на нервовій системі. Пацієнти скаржаться на млявість, сонливість, поганий апетит, іноді – на скачки артеріального тиску. Загострення проявляються так само, як і гостра форма хвороби.

Хронічний тонзиліт у вагітних може розвинутися як наслідок перенесеної ангіни. Однак нерідко джерелом інфекції стають каріозні зуби або вогнища запалення в приносових пазухах.

Лікування недуги проводять консервативно 2 рази в рік двотижневими курсами. Методи терапії включають:

  • Промивання мигдалин. У гирлі лакун вводиться спеціальний шприц з вигнутою канюлею, після чого в мигдалини нагнітається лікарський розчин. Він вимиває гнійний вміст в порожнину рота. Пацієнт спльовує промивну рідину. Курс лікування складається з 10-15 процедур. Вагітним процедура проводиться з використанням дозволених лікарських засобів (мінеральної води, розчину борної кислоти).
  • Фізіолікування. У період виношування застосовуються ультразвукова та магнітотерапія.

При загостреннях хвороби лікар виписує антибіотики, рекомендує полоскання з антисептиками.

Хірургічне лікування хронічного тонзиліту у вагітних проводиться у разі неефективності консервативної терапії або при розвитку ускладнень. Операція з видалення мигдаликів (тонзилектомії) виконується в стаціонарних умовах під місцевим наркозом. Протипоказанням служать останні тижні виношування.

Період повного відновлення після процедури займає 2-3 роки. Все це час пацієнтка повинна продовжувати спостереження у лікаря.

Чим небезпечний тонзиліт при вагітності?

Кожен випадок бактеріального тонзиліту потребує лікування антибіотиками. Але не варто хвилюватися! Багато препаратів цієї групи можна вагітним, оскільки доведено, що вони безпечні для плода.

Для материнського організму тонзиліт небезпечний важкими інтоксикаціями, які можуть дати ускладнення на серце, суглоби, судини і нирки. Спровокувати серйозні проблеми зі здоров’ям здатний навіть єдиний епізод запалення мигдалин у тому випадку, якщо лікування проводилося неадекватно.

Гостра ангіна в першу половину вагітності може призвести до пороків розвитку у плода, тому терапію недуги важливо починати своєчасно.

Дивіться популярні статті

Оцінка статті: плохотак себенеплохохорошоотлично (поставте оцінку)