Лікування гаймориту при вагітності

У період вагітності небажані будь-які захворювання. Але мало кому з жінок вдається уникнути самого банального з них – застуди. Недолікована або тривала інфекція нерідко ускладнюється гайморитом.

Чому виникає?

Як правило, причиною гаймориту є віруси або бактерії.

Гайморит – це запалення придаткових пазух носа, розташованих у товщі кістки верхньої щелепи. Вони так і називаються – верхньощелепні або гайморові.

На внутрішніх стінках пазух є маленькі отвори (протоки), через які відбувається повідомлення з носовою порожниною. Хвороба виникає в тому випадку, якщо з якоїсь причини ці отвори закупорюються. Слиз, що утворюється в пазухах, не знаходить виходу назовні. Плюс в замкнутому просторі перестає циркулювати повітря. Так і починається запальний процес.

Інший шлях розвитку гаймориту – потрапляння до пазухи шкідливих бактерій або вірусів, які уражають слизову оболонку.

До факторів, що провокує появу недуги, відносяться:

  • набряк слизової носа (на тлі алергічного риніту, ГРЗ, аденоїдиту),
  • викривлення носової перегородки,
  • поліпи,
  • наявність в ротовій або носової порожнини вогнищ хронічної інфекції (наприклад, каріозних зубів).

У вагітних швидкого зараження пазух сприяє фізіологічне ослаблення імунітету, обумовлену гормональними перебудовами в організмі.

Симптоми і ускладнення

Гострий гайморит починається з простого нежитю. На початковій (катаральній) стадії пацієнтів турбують густі, прозорі виділення з носа. При переході патології в гнійну форму вони стають каламутними, зеленувато-жовтого кольору. Температура тіла може підвищуватися до 37,5–39 градусів. Відчувається напруга в області вилиць, скронь, з’являються головні болі. Хворі почувають себе млявими, розбитими.

Гострий гайморит триває протягом 2-3 тижнів і закінчується одужанням або перетікає в хронічний. В окремих випадках інфекція може поширитися на головний мозок і очну ямку, що загрожує розвитком менінгіту, пансинусита, ураженням сітківки ока.

Запалення гайморових пазух на ранніх термінах вагітності становить небезпеку для малюка. Порушення носового дихання у майбутньої матері можуть призвести до гіпоксії плода або синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку.

Діагностика та лікування

Існує ряд лікарських препаратів, дозволених до застосування в період вагітності. Серед них і деякі антибіотики, необхідні для лікування гаймориту.

Зазвичай діагноз ставлять за результатами рентгенографії приносових пазух. Але в період виношування дитини ця процедура заборонена, тому вагітним пацієнткам отоларинголог виносить висновок на підставі скарг і даних огляду. У деяких клініках практикуються ультразвукові методи дослідження придаткових пазух. Визначити ступінь набряку слизових і наявність гною допомагають спеціальні прилади – эхосинускопы.

Лікування гаймориту під час вагітності залежить від стадії розвитку захворювання та загального стану здоров’я жінки:

  • Для усунення закладеності носа пацієнтці рекомендуються судинозвужувальні краплі (Санорин, Адріанол). Їх використовують короткими курсами – не довше 3-5 днів.
  • На ранніх етапах хвороби хороший результат дає застосування ультразвукових інгаляцій з муколитиками – ацетилцистеїном, карбометилцистеином. Вони розріджують слиз в пазухах і полегшують її виведення.
  • У II та III триместрі, якщо немає протипоказань з боку гінеколога, припустимо прийом антибіотиків (Амоксиклаву, Флемоксина). При катаральній (легкої) формі гаймориту для повного лікування достатньо одного лише антибіотикотерапії. При гнійній формі лікарський препарат призначають в комплексі з іншими лікувальними заходами. Курс лікування – 7-10 днів.
  • При легкого та середнього ступеня запалення ефективні промивання носа. Існує два варіанти проведення цієї процедури. Перший – струминно-крапельне промивання (або носовий душ). Пацієнтку просять нахилити голову вперед і відкрити рот. В одну ніздрю через трубку лікар вливає антисептичний розчин, який потім виливається з іншого носового ходу. За рахунок виникаючій різниці тисків слиз вимивається з придаткових пазух.

Інший спосіб в народі називається «кукушкою». Промивання проводять в положенні лежачи. В одну ніздрю точно так само вводять лікувальний розчин. З іншого його викачують вакуумним відсмоктуванням. Щоб вода при цьому не затікала в рот, пацієнтку просять безперервно говорити «ку-ку».

  • При гаймориті середньої тяжкості для очищення пазух застосовується метод ЯМИК. Патологічний вміст відсмоктують за допомогою еластичних вакуумних катетерів, які створюють в порожнині носа негативний тиск. Гній з пазух видаляється легко і безболісно. Для повного лікування може знадобитися від 2 до 6 процедур.
  • В якості додаткової міри при гострому гаймориті застосовується фізіотерапія: ультрафіолетове опромінення порожнини носа, магнітотерапія.
  • У разі безуспішності консервативного лікування або при тяжких гнійних формах недуги робиться прокол гайморової пазухи (гайморотомія). Операція проходить під місцевою анестезією. Через порожнину носа лікар вводить в пазуху тонку голку і викачує з неї гній. Потім промиває слизову антисептиками і завдає місцевий антибіотик. Отвір у міліметр, що залишився після пункції, заростає на 3-5-й день. Якщо процес не встиг перейти в хронічну форму, то повторного проведення процедури не знадобиться.

Вибрати підходящий варіант лікування може тільки лікар. При своєчасному зверненні до фахівця уникнути хірургічного втручання вдається в 90 % випадків.

Вкрай не рекомендується при гаймориті користуватися такими народними методами лікування, як прогрівання або парові інгаляції. Тепло створює сприятливі умови для розмноження бактерій, тому подібні процедури тільки прискорять перебіг хвороби, а на пізніх стадіях приведуть до розвитку ускладнень.

Заходи профілактики

Пацієнткам з хронічним гайморитом слід уникати переохолоджень. На період вагітності краще відмовитися від відвідувань басейну. У холодну пору року потрібно стежити за тим, щоб ноги й голова були максимально утеплені.

Якщо уникнути застуди все ж не вдалося, важливо не допустити переходу інфекції в носові пазухи. При появі перших ознак закладеності носа лікарі рекомендують користуватися судинозвужувальними краплями.

Закапувати ніс потрібно в положенні сидячи, злегка закинувши голову і повернувши її в бік тієї ніздрі, в яку вводиться розчин. Тільки в такому випадку ліки стече не в носоглотку, а в середній носовий прохід. При сякання кожну ніздрю слід очищати окремо, затискаючи іншу пальцями, інакше заражена слиз потрапить в пазухи.

Про гаймориті у майбутніх мам розповідає програма «Школа доктора Комаровського»:

Відео до статті на YouTube