ГРВІ у дорослих: ускладнення, методи діагностики, принципи лікування і профілактики

ГРВІ (гострі респіраторні вірусні інфекції) – це група гострих інфекційних захворювань, що викликаються групою вірусів, які вражають слизові оболонки переважно дихальних шляхів і кон’юнктиви очей. Ці інфекції займають за частотою перше місце в світі серед всіх інфекційних захворювань. Доросла людина хворіє ГРВІ в середньому 2-3 рази протягом року, дитина – 6-8 разів. Про те, що викликає дане захворювання, яким є механізм його розвитку та основні клінічні ознаки, ви могли ознайомитися в першій частині нашої статті. Тут же піде мова про можливі ускладнення ГРВІ і будуть розглянуті питання діагностики, лікування і профілактики даного захворювання.

Ускладнення ГРВІ

Будь-яка гостра респіраторна вірусна інфекція може викликати ускладнення як власне вірусні, так і виникаючі внаслідок нашарування бактеріальної інфекції. Ймовірність розвитку ускладнень вище у:

  • дітей до 3 років, особливо до 1 року;
  • осіб похилого віку;
  • осіб з тяжкою соматичною патологією (цукровий діабет) та хронічними порушеннями кровообігу;
  • осіб після перенесеного оперативного втручання;
  • осіб з імунодефіцитами (ВІЛ, вроджена патологія імунної системи).

Найбільш часто діагностуються наступні ускладнення:

  • запалення бронхів (бронхіт), бронхіол (бронхіоліти) і легень (пневмонії);
  • запалення придаткових пазух носа (синусити: фронтит, гайморит);
  • запалення вуха.

Ускладнення з боку нервової системи (полірадикулоневрити, менінгіти, менінгоенцефаліти, судомний синдром) трапляються рідше, проте дуже важко переносяться хворими і нерідко несуть загрозу життю.

При вираженій інтоксикації організму хворого можливі порушення роботи серця, міокардит.

Крововиливи на шкірі і слизових оболонках є ускладненнями важких форм грипу.

Серйозним ускладненням у дітей раннього віку, які потребують невідкладної медичної допомоги, є помилковий круп, або гострий стеноз гортані.

Діагностика ГРВІ

Діагноз ГРВІ зазвичай не викликає труднощів у лікаря. Він виставляється на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання (захворів гостро після контакту з хворим), з урахуванням епідеміологічних даних.

При об’єктивному обстеженні хворого спеціаліст зверне увагу на ознаки запальних явищ в області слизової оболонки кон’юнктиви, носа, глотки та інших частин респіраторного тракту, а також оцінить ступінь вираженості інтоксикації (частота серцебиття, задишка).

Для підтвердження діагнозу хворому можуть бути призначені додаткові методи обстеження:

  • загальний аналіз крові (буде підвищена ШОЕ, можливий лімфоцитоз);
  • загальний аналіз сечі (для виключення патології сечовивідної системи);
  • дослідження мазка-відбитка, взятого зі слизової оболонки носа, методами ПЛР та РИФ (з метою визначення виду вірусу).

Для діагностики можливих ускладнень за показаннями можуть бути призначені рентгенографічне дослідження придаткових пазух носа, легень, а також консультації суміжних спеціалістів – отоларинголога, невропатолога.

Принципи лікування ГРВІ

Швидше перемогти ГРВІ організму допоможе щедре, багате вітамінами питво.

Гострі респіраторні вірусні інфекції легкого та середнього ступенів тяжкості підлягають лікування амбулаторно, важкі ж – в умовах стаціонару. Лікуванням займається дільничний терапевт або сімейний лікар, у стаціонарі – як правило, інфекціоніст. При наявності ускладнень до лікування підключаються лікарі вузьких спеціальностей – ЛОР, невропатолог, пульмонолог…

Хворий на весь період хвороби звільняється від роботи – йому оформляють листок непрацездатності.

Обсяг лікувальних заходів безпосередньо залежить від характеру патології та тяжкості перебігу захворювання.

Лікування ГРВІ має проводитися комплексно і включати в себе як немедикаментозні, так і медикаментозні методи терапії.

Найважливіший компонент лікування – правильний мікроклімат у приміщенні, де знаходиться хворий. При перебуванні там, де жарко і сухо, слизові оболонки пересихають і втрачають здатність виконувати свої найважливіші функції по боротьбі з інфекцією. Тому в кімнаті хворого ГРВІ повинно бути прохолодно (оптимальна температура повітря – 18-20 °З) і волого (вологість повітря – 60-65 %). Рекомендовану температуру повітря багато вважають, м’яко кажучи, занадто прохолодною, проте поєднання саме таких цифр температури і вологості поліпшить самопочуття хворого і прискорить його одужання. Звичайно, домашня одяг хворого повинна відповідати температурі повітря: тонкої піжами буде недостатньо.

Другою складовою немедикаментозного лікування є рясне тепле питво. Хворий на ГРВІ, особливо морозять, втрачає багато рідини з потом, виділеннями із запалених слизових. Необхідно компенсувати ці втрати. Крім того, людина, яка багато п’є, частіше мочиться, а з сечею виходять продукти обміну вірусів і токсинів, а отже, зменшуються прояви інтоксикації. Пити можна все що хочеться: тепле молоко з медом, компоти, трав’яні чаї, фруктові і овочеві соки і морси, мінеральну воду. Алкогольні і газовані напої слід виключити.

Не варто забувати про важливість повноцінного, багатого необхідними для одужання вітамінами (А, С, групи В) і мікроелементами живлення. Трудноперевариваемую і шкідливу для здоров’я (смажену, копчену, пряну) їжу варто виключити з раціону. Страви, що вживаються хворим, повинні бути механічно щадними і теплими. Якщо апетит знижений, не потрібно змушувати себе їсти насильно – через деякий час нормалізується апетит самостійно.

Постільний режим при легких і середньо формах ГРВІ можна не дотримуватися, проте важливо якомога більше відпочивати і мінімізувати контакти з людьми, щоб не заразити їх і самому уникнути повторного інфікування.

Медикаментозна терапія ГРВІ включає етіотропну (тобто впливає на причинний фактор – вірус), патогенетичну (відень) і симптоматичну (полегшує стан хворого шляхом зменшення тих чи інших неприємних для нього симптомів) терапію.

Етіотропна противірусна терапія ефективна лише в тих випадках, коли вона призначена вчасно, а саме – при появі перших симптомів захворювання. Зазвичай призначаються такі препарати, як Інтерферон, Гропринозин, Изопринозин (в педіатричній практиці), Кагоцел, Арбідол, Амізон, Анаферон, Імунофлазід, Протефлазід, Осельтамівір.

В якості симптоматичної терапії можуть бути використані препарати наступних груп:

  • жарознижуючі засоби (парацетамол (Панадол), ібупрофен (Нурофен)); варто відзначити, що температура до 38,5 °С не вимагає прийому жарознижуючих засобів, оскільки саме при таких її цифрах активно функціонує імунітет, тобто організм бореться з хворобою; виняток становлять особи із захворюваннями центральної нервової системи, наприклад, що страждають епілепсією: у них навіть при незначному підвищенні температури може розвинутися судомний синдром;
  • противірусні та антибактеріальні очні краплі (Альбуцид Тобрекс Окулохеель) – при кон’юнктивіті;
  • судинозвужувальні краплі в ніс (ксилометазолин, оксиметазолін) – при закладеності носа; важливо знати, що ці краплі не слід застосовувати більше 4-5 днів поспіль, оскільки до них може розвинутися звикання;
  • сольові розчини в ніс (Аквамаріс, Марімер, Але-сіль) – для розрідження слизу при риніті;
  • антигістамінні препарати (цетиризин (Цетрин), лоратадин (Лорано) та ін.) – для виключення алергічного компонента запалення і зменшення набряку слизових оболонок;
  • протизапальні та антимікробні засоби для горла у вигляді пастилок (Нео-ангін, Стрепсілс, Аджи-септ, Декатилен) і спреїв (Інгаліпт, Орасепт, Ангилекс, Тера-флю);
  • засоби від кашлю: відхаркувальні (сироп подорожника доктора Тайсса, Эвкабал, Проспан) і муколітики (на основі амброксолу (Лазолван, Амбробене), ацетилцистеїну (АЦЦ));
  • з метою детоксикації – сорбенти (Сорбекс, Атоксіл); у важких випадках, в умовах стаціонару – інфузійна терапія (внутрішньовенне крапельне введення розчинів: фізрозчин, реосорбілакт);
  • з метою поліпшення імунітету – імуномодулятори (препарати ехінацеї, женьшеню, лимонника);
  • у період реконвалесценції (одужання) – полівітамінні препарати (Вітрум, Мультитабс, Дуовіт).

Антибіотики при ГРВІ

Оскільки антибіотики – це препарати, що діють на бактерії, а ГРВІ, як відомо, викликають віруси, призначення препаратів цієї групи при ГРВІ недоцільно. Проте якщо протягом 3 доби (72 години) після початку хвороби стан хворого не поліпшується або навіть погіршується (і по суб’єктивних відчуттях хворого, і за даними огляду лікаря), то мається на увазі нашарування на вірусну інфекцію бактеріальної флори, що вимагає призначення антибіотиків.

Необхідно приймати препарат широкого спектру дії, оскільки невідомо, який вид мікроба ускладнив перебіг хвороби конкретного хворого. Звичайно, можна провести обстеження, взятий від хворого матеріал помістити на живильне середовище, дочекатися, поки виросте культура мікроорганізмів, і визначити їх чутливість до антибактеріальних препаратів, однак ці дослідження потрібно майже тиждень, а хворий протягом цього часу не буде отримувати вкрай необхідне лікування. Щоб не втрачати часу, лікар призначає антибіотик відразу після встановлення їм такої необхідності, частіше використовуючи препарати групи аминопенициллинов (Аугментин, Флемоксин солютаб, Амоксиклав) і цефалоспоринів (Зиннат, Цефодокс, Цефикс).

Не можна приймати антибіотики нерегулярно і менше рекомендованого лікарем терміну, оскільки ослаблені препаратом, але все ще живі бактерії знову набудуть чинності і до того ж втратять чутливість до даного препарату. Тому необхідно суворо дотримуватися призначену фахівцем дозування та режим прийому препарату. В середньому слід приймати антибіотик протягом 3 діб після нормалізації температури тіла, потім можна його скасовувати.

Профілактика ГРВІ

Приблизно за місяць до очікуваної епідемії грипу доцільно провести вакцинацію проти цього захворювання. Щеплення не виключає можливість захворіти, однак забезпечує більш легкий перебіг хвороби з мінімумом ускладнень.

Методи специфічної профілактики ГРВІ (вакцинація) на сьогоднішній день не є достатньо ефективними – має сенс лише протигрипозна вакцинація. Згідно з правилами, вона повинна проводитися за 2-4 тижні до початку епідемії. Зарекомендували себе такі вакцини, як Інфлувак, Ваксигрип, Гриппол та ін.

З неспецифічних профілактичних заходів слід дотримуватися наступні:

  • мінімізувати відвідування людних місць в період епідемії; якщо це зробити не представляється можливим, то важливо пам’ятати, що краще контактувати з людьми на вулиці, ніж у приміщенні (наприклад, віддати перевагу магазину ринок) – на свіжому повітрі концентрація збудників інфекцій у багато разів менше, ніж у погано провітрюваному приміщенні;
  • часто мити руки, не торкатися ними рота, очей, уникати рукостискань;
  • зволожувати слизову оболонку носа, використовуючи для цього сольові розчини або фізрозчин;
  • часто провітрювати житло, проводити в ньому вологе прибирання, підтримувати оптимальну вологість повітря;
  • проводити загартовуючі процедури;
  • періодично використовувати імуномодулятори (сироп солодки, препарати ехінацеї, ІРС-19, Імудон, Рибомуніл та ін);
  • у період епідемій приймати вітаміни, особливо аскорбінову кислоту.

Щоб не заразитися від страждає ГРВІ члена сім’ї, крім зазначених вище заходів, необхідно забезпечити його індивідуальним посудом, якомога менше контактувати з хворим, а якщо контакту не уникнути – надягати на нього марлеву пов’язку, що закриває рот і ніс. З метою знезараження приміщення, в якому перебуває хворий, бажано регулярно проводити в ньому (приміщенні) кварцування.

Прогноз

У переважній більшості випадків прогноз при ГРВІ сприятливий – хвороба закінчується повним одужанням. У разі розвитку тяжких ускладнень (набряк легенів, менінгоенцефаліту, менінгіту), при пізній діагностиці і відсутності адекватного лікування прогноз значно погіршується – можлива інвалідизація хворого і навіть летальний результат.

Медична компанія «Наука», фахівець розповідає про профілактику і лікування ГРЗ і ГРВІ:

Відео до статті на YouTube