Бронхоскопія легенів

Одним з найважливіших методів дослідження в пульмонології є бронхоскопія. У ряді випадків вона використовується не тільки як метод діагностики, але і як терапевтичний метод, що дозволяє ефективно усунути ті чи інші патологічні зміни. Про те, що ж являє собою бронхоскопія легенів, які показання та протипоказання до даного дослідження, яка методика його проведення, ми і поговоримо в даній статті.

Що таке бронхоскопія

Бронхоскопія — метод дослідження бронхів за допомогою довгої гнучкої трубки з оптичною системою на кінці — бронхоскопа.

Бронхоскопія, або трахеобронхоскопія, – це метод дослідження просвіту і слизової оболонки трахеї і бронхів з допомогою спеціального приладу – бронхоскопа. Останній являє собою систему трубок – гнучких або жорстких – загальною довжиною до 60 см На кінці цей прилад оснащений відеокамерою, зображення з якої, багаторазово збільшуючись, виводиться на монітор, тобто фахівець, що проводить дослідження, навіч спостерігає стан дихальних шляхів в режимі реального часу. Крім того, отримане зображення можна зберегти у вигляді фотографій або відео, щоб в майбутньому, порівнюючи результати поточного дослідження з попереднім, мати можливість оцінити динаміку патологічного процесу. (Про бронхографії читайте в нашій іншій статті.)

Трохи історії

Вперше бронхоскопія була виконана в далекому 1897 р. лікарем Р. Кілліаном. Метою проведення процедури було видалення чужорідного тіла із дихальних шляхів, а оскільки вона була дуже травматичною і болючої, як знеболюючого засобу пацієнту було рекомендовано кокаїн. Незважаючи на велику кількість ускладнень після бронхоскопії, в даному вигляді її застосовували ще понад 50 років, а вже в 1956 р. вченим Х. Фіделем був винайдений безпечний діагностичний прилад – ригідний бронхоскоп. Ще через 12 років – у 1968 р. – з’явився виготовлений з світловолоконного оптики фибробронхоскоп – гнучкий бронхоскоп. Електронний ж ендоскоп, що дозволяє багаторазово збільшувати отримане зображення і зберігати їх на комп’ютер, винайдений не так давно – у кінці 1980-х рр.

Види бронхоскопів

В даний час існує 2 види бронхоскопів – жорсткі і гнучкі, причому обидві моделі мають свої переваги і показані в певних клінічних ситуаціях.

Гнучкий бронхоскоп, або фибробронхоскоп

  • В даному приладі використовується світло волоконна оптика.
  • Є переважно діагностичним приладом.
  • Легко проникає навіть в нижні відділи бронхів, мінімально травмуючи їх слизову оболонку.
  • Процедура дослідження проводиться під місцевою анестезією.
  • Застосовується в педіатрії.

Складається з гладкої гнучкої трубки з оптичним кабелем та світловодом всередині, відеокамерою на внутрішньому кінці і рукояткою управління на зовнішньому кінці. Також є катетер для видалення рідини з дихальних шляхів або подачі в них лікарського препарату, а в разі необхідності – і додаткове обладнання для діагностичних та хірургічних маніпуляцій.

Жорсткий, або ригідний, бронхоскоп

  • Часто застосовується з метою реанімації хворих, наприклад, при утопленні, для видалення рідини з легенів.
  • Широко застосовується для лікувальних процедур: видалення сторонніх тіл з дихальних шляхів, розширення просвіту трахеї і бронхів.
  • Дозволяє здійснювати діагностичні і лікувальні маніпуляції в області трахеї і головних бронхів.
  • У разі необхідності з метою дослідження більш тонких бронхів через ригідний бронхоскоп можна ввести гнучкий.
  • При виявленні в ході дослідження тих чи інших патологічних змін даним приладом можна відразу ж ліквідувати їх.
  • При дослідженні жорстким бронхоскопом пацієнт знаходиться під загальною анестезією – він спить, а значить, не відчуває страху перед дослідженням або очікуваних їм неприємних відчуттів.

Жорсткий бронхоскоп включає в себе систему жорстких порожнистих трубок з джерелом світла, відео — або фотоапаратурою на одному кінці і маніпулятором для управління приладом – на іншому. Також в комплект входять різні механізми для лікувальних і діагностичних процедур.

Показання до бронхоскопії

Бронхоскопія може застосовуватися як з діагностичною, так і з лікувальною метою.

Показаннями до фибробронхоскопии є:

  • підозра на наявність новоутворення в легенях;
  • наявність у пацієнта симптомів, неадекватних диагностированному захворювання, таких як тривалий незрозумілий кашель, тривалий інтенсивний кашель, коли ступінь його вираженості не відповідає іншим симптомам, виражена задишка;
  • кровотеча з дихальних шляхів – з метою визначення джерела та безпосередньо зупинки кровотечі;
  • ателектази (спадання частини легені);
  • пневмонія, що характеризується затяжним перебігом, що погано піддається лікуванню;
  • окремі випадки плевриту;
  • туберкульоз легенів;
  • наявність на рентгенограмі органів грудної клітини тіні (або тіней), природу яких необхідно з’ясувати;
  • майбутнє хірургічне втручання на легенях;
  • закупорка бронхів чужорідним тілом або кров’ю, слизом, гнійними масами – з метою відновлення просвіту;
  • гнійний бронхіт, абсцеси легенів – для промивання дихальних шляхів лікарськими розчинами;
  • стенози (патологічні звуження) дихальних шляхів – з метою їх усунення;
  • бронхіальні свищі – з метою відновлення цілісності стінки бронха.

Дослідження за допомогою жорсткого бронхоскопа є методом вибору у таких випадках:

  • при наявних в трахеї чи проксимальних (найближчих до трахеї) бронхах сторонніх тіл великого розміру;
  • при інтенсивному легеневій кровотечі;
  • у разі попадання в дихальні шляхи великої кількості вмісту шлунка з домішками їжі;
  • при дослідженні дихальних шляхів дитини віком до 10 років;
  • з метою лікування бронхіальних нориць, стенозуючих (звужують просвіт) рубцевих або пухлинних процесів в трахеї і головних бронхах;
  • для промивання трахеї і бронхів лікарськими розчинами.

У ряді випадків бронхоскопія потрібна не як планове, а як термінове медичне втручання необхідне для швидкої постановки правильного діагнозу й усунення виниклої проблеми. Основними показаннями до даної процедури є:

  • інтенсивна кровотеча з дихальних шляхів;
  • стороннє тіло трахеї або бронхів;
  • заковтування (аспірація) пацієнтом вмісту шлунка;
  • термічний або хімічний опік дихальних шляхів;
  • астматичний статус із закупоркою просвіту бронхів слизом;
  • пошкодження дихальних шляхів внаслідок травми.

При більшості зазначених вище патологій екстрена бронхоскопія проводиться в умовах реанімації через інтубаційну трубку.

Протипоказання до бронхоскопії

У ряді випадків проводити бронхоскопію небезпечно для хворого. Абсолютними протипоказаннями є:

  • алергія на знеболюючі препарати, введені пацієнту перед дослідженням;
  • гостре порушення мозкового кровообігу;
  • інфаркт міокарда, перенесений в останні 6 місяців;
  • тяжкі аритмії;
  • тяжка серцева або легенева недостатність;
  • важка есенціальна артеріальна гіпертензія;
  • стеноз трахеї та/або гортані 2-3-го ступеня;
  • загострення бронхіальної астми;
  • гострий живіт;
  • деякі захворювання нервово-психічної сфери – наслідки перенесеної черепно-мозкової травми, епілепсія, шизофренія та ін;
  • хвороби ротової порожнини;
  • патологічний процес в області шийного відділу хребта;
  • анкілоз (відсутність рухливості) скронево-нижньощелепного суглоба;
  • аневризма аорти.

Останні 4 патології є протипоказаннями тільки для жорсткої бронхоскопії, а фибробронхоскопия в цих випадках допускається.

При деяких станах бронхоскопія не протипоказана, але її проведення має бути тимчасово відкладено до дозволу патологічного процесу або стабілізації клініко-лабораторних показників. Отже, відносними протипоказаннями є:

  • 2-й і 3-й (особливо 3-й) триместри вагітності;
  • період менструації у жінок;
  • цукровий діабет з високими значеннями рівня цукру крові;
  • ІХС;
  • алкоголізм;
  • збільшення щитовидної залози 3-го ступеня.

Підготовка до дослідження

Перед дослідженням лікар докладно розповідає пацієнту суть майбутньої процедури, попереджає про можливі ускладнення, а пацієнт, у свою чергу, підписує згоду на дослідження.

Перед бронхоскопією пацієнту необхідно пройти ряд призначених лікарем обстежень. Як правило, це загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, функціональні легеневі тести, рентгенографія органів грудної клітки або інші, залежно від захворювання конкретного хворого.

Безпосередньо перед дослідженням пацієнту буде запропоновано підписати згоду на цю процедуру. Важливо не забути повідомити лікаря про наявну алергії на медикаменти, особливо на препарати для анестезії, якщо така є, про вагітність, про що приймаються препаратах, гострих або хронічних захворюваннях, оскільки в ряді випадків (дивитися вище) проведення бронхоскопії абсолютно протипоказано.

Як правило, планове дослідження проводять уранці. В даному випадку пацієнт вечеряє напередодні ввечері, а вранці йому забороняється приймати їжу. На момент дослідження шлунок повинен бути порожнім, щоб знизити ризик закидання його вмісту в трахею і бронхи.

Якщо пацієнт дуже переживає з приводу майбутньої бронхоскопії, за кілька днів до дослідження йому можуть бути призначені легкі седативні препарати.

Як проходить бронхоскопія

Бронхоскопія – це серйозна процедура, яка проводиться в спеціально обладнаному для цього кабінеті з дотриманням всіх умов стерильності. Проводить бронхоскопію лікар-ендоскопіст або пульмонолог, який пройшов підготовку з даного виду дослідження. Також в проведенні дослідження бере участь асистент ендоскопіст лікар-анестезіолог.

Перед дослідженням пацієнту необхідно зняти окуляри, контактні лінзи, зубні протези, слуховий апарат, прикраси, розстебнути верхній гудзик сорочки, якщо комір досить тугий, а також спорожнити сечовий міхур.

Під час проведення бронхоскопії пацієнт знаходиться в положенні сидячи або лежачи на спині. Коли хворий сидить, тулуб його має бути злегка нахилене вперед, голова – трохи назад, а руки опущені між ніг.

При проведенні фибробронхоскопии застосовують місцеву анестезію, для якої використовують розчин лідокаїну. При використанні ригидного бронхоскопа необхідна загальна анестезія, або наркоз, – досліджуваного вводять в стан медикаментозного сну.

З метою розширення бронхів для легкого просування бронхоскопа підшкірно або інгаляційним шляхом хворому вводять розчин атропіну, еуфіліну або сальбутамол.

Коли вищевказані препарати подіяли, вводять бронхоскоп – через ніс або рот. Хворий робить глибокий вдих і в цей момент трубку бронхоскопа проводять через голосову щілину, після чого обертальними рухами її вводять глибше в бронхи. Щоб знизити блювотний рефлекс у момент введення бронхоскопа, хворому рекомендують дихати поверхнево і як можна частіше.

Стан дихальних шляхів лікар оцінює по мірі просування бронхоскопа – зверху вниз: спочатку оглядає гортань і голосову щілину, потім трахею, після якої – головні бронхи. Дослідження жорстким бронхоскопом завершують на цьому рівні, а при фибробронхоскопии огляду підлягають і нижчерозташовані бронхи. Найбільш далекі бронхи, бронхіоли та альвеоли мають дуже маленький діаметр просвіту, тому їх дослідження бронхоскопом неможливо.

Якщо під час бронхоскопії виявлені які-небудь патологічні зміни, лікар може провести додаткові діагностичні або безпосередньо лікувальні маніпуляції: взяти змиви з бронхів, мокротиння або шматочок патологічно зміненої тканини (біопсія) для дослідження, видалити вміст, закупорює бронх, і промити їх розчином антисептика.

Як правило, дослідження триває протягом 30-60 хвилин. Весь цей час фахівці контролюють рівень артеріального тиску, серцевий ритм і ступінь насичення крові обстежуваного киснем.

Відчуття пацієнта під час бронхоскопії

Всупереч тривожним очікуванням більшості пацієнтів під час бронхоскопії вони зовсім не відчувають болю.

При місцевій анестезії після введення препарату з’являється відчуття грудки в горлі, закладеності носа, німіє небо, стає важко ковтати. Трубка бронхоскопа має дуже маленький діаметр, тому диханню обстежуваного вона не заважає. Під час просування трубки по дихальних шляхах у них може відчуватися легке тиск, але дискомфорту при цьому хворий не відчуває.

При загальній анестезії пацієнт спить, а значить, нічого не відчуває.

Після дослідження

Відновлення після бронхоскопії займає не більше 2-3 годин. Через 30 хвилин після закінчення дослідження пройде дія анестетика – протягом цього часу хворий перебуває у відділенні ендоскопії під контролем медичного персоналу. Приймати їжу і пити можна через 2 години, а курити не раніше ніж через добу – такі дії мінімізують ризик кровотечі з дихальних шляхів після бронхоскопії. Якщо перед дослідженням хворий отримував ті чи інші седативні препарати, протягом 8 годин після прийому йому категорично не рекомендується сідати за кермо транспортного засобу.

Ускладнення бронхоскопії

Як правило, дане дослідження добре переноситься хворими, але іноді, дуже рідко, все-таки виникають ускладнення, такі як:

  • аритмія;
  • запальний процес в дихальних шляхах;
  • зміна голосу;
  • кровотеча різної інтенсивності із дихальних шляхів (якщо була взята біопсія);
  • пневмоторакс (також у разі біопсії).

Хочеться повторити, що бронхоскопія – це дуже важлива діагностична та лікувальна процедура, до якої існують як показання, так і протипоказання. Визначає необхідність і доцільність проведення бронхоскопії у кожному конкретному випадку лікар-пульмонолог або терапевт, але вона виконується виключно за згодою хворого після його письмового підтвердження.

Дивіться популярні статті

Оцінка статті: плохотак себенеплохохорошоотлично (проголосувало 1, рейтинг: 5,00 out of 5)