Інгібітори АПФ і діуретики

Для лікування артеріальної гіпертензії профільні фахівці частіше призначають комбінацію діуретика та інгібітора АПФ (інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту). Найбільш актуальна ця схема при бездіяльності монотерапії, а також для хворих з хронічною серцевою недостатністю при необхідності усунути набряки. Визначати поєднання медикаментів повинен виключно лікар, категорично протипоказано займатися самолікуванням.

Доцільність комплексної терапії

При підвищеному АТ, коли прийом гіпотензивних засобів не дає позитивних результатів, доцільно комбінувати медикаменти для досягнення необхідного ефекту. Найбільш дієвим поєднанням фармацевтичних засобів є сечогінні та інгібітори АПФ. Ці групи медпрепаратів при взаємній роботі згладжують побічні явища, зменшуючи негативні прояви терапевтичного курсу.

Наприклад, при терапії діуретиками існує ризик зниження в плазмі крові калію, тому, вживаючи сечогінний препарат з иАПФ, дія якого спрямована на збереження калію в організмі, розвиток гіпокаліємії стає неможливим. І, навпаки, при лікуванні інгібіторами може зрости рівень калію і призвести до гіперкаліємії, але якщо в схему лікування включити діуретик, то такий побічне явище повністю виключається.

Препарати можна приймати лише за призначенням лікаря.

Важливою перевагою комбінованого лікування високого тиску інгібітором і сечогінну є купірування нападу кашлю, який є частим негативним наслідком прийому иАПФ. Тандем даних препаратів при високому АТ дає можливість скористатися сечогінними засобами хворим з цукровим діабетом, коли раніше діуретики призначалися таким пацієнтам з особливою обережністю, то при комплексному використанні сечогінних та інгібіторів виходить позитивний результат.

Використовувати описувані препарати можна лише за призначенням лікаря, так як, незважаючи на підвищену спільну ефективність, їх поєднання може обернутися небажаними наслідками. Наприклад, інгібітор та діуретик разом знижують підвищений тиск, але при неправильному застосуванні може значно знизитися системне ПЕКЛО і кровопостачання в нирках.

Повернутися до змісту

Дослідження

Вже протягом 30-ти років для нормалізації артеріального тиску використовують інгібітори АПФ. Застосовувати їх стали після проведених досліджень, в ході яких давали порівняльну оцінку впливу на тиск діуретиків, иАПФ — «Каптоприлу», бета-блокаторів. Вагомих відмінностей виявлено не було, проте «Каптоприл» показав кращі результати по попередженню ускладнень при цукровому діабеті.

Крім цього дослідження, проводилося ще одне, яке було спрямоване на порівняння медикаментів щодо їх негативного впливу на серцево-судинну систему. В порівняльну групу потрапили діуретичні медпрепарати, бета-блокатор, і АПФ і антагоністи кальцію. Всі досліджувані медикаменти показали однакові результати.

Повернутися до змісту

Захист нирок

Механізм дії інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту.

Досить частий питання серед хворих з гіпертонічною хворобою, як впливають иАПФ на нирки? Профільні фахівці в один голос відповідають, що інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту краще багатьох медикаментів для зниження тиску надають захисну дію на нирки. Рекомендується приймати пацієнтам з підвищеним АТ і патологіями нирок хронічної форми. Це потрібно для уповільнення розвитку ниркової дисфункції і для зниження високого кров’яного тиску.

Вважається, що иАПФ — це найкращий захист нирок у пацієнтів з вираженим виділенням в сечі білка. Було виявлено, що інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту значно покращують функціонування нирок у хворих з хронічною нирковою дисфункцією. Однак у деяких випадках на тлі терапії иАПФ спостерігається погіршення працездатності нирок, а при захворюванні, характеризується пошкодженням судин нирок, АПФ-інгібітори у комплексі з сечогінними досить ефективні для контролю АТ у багатьох пацієнтів. Але були помічені деякі випадки, коли розвивалася важка ниркова недостатність у пацієнтів з однією ниркою.

Повернутися до змісту

Сполучуваність діуретиків з інгібіторами АПФ препаратами

Найчастіше для нормалізації цифр артеріального тиску вдаються до комбінованої терапії сечогінними та інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту. Такий підхід лікарів до лікування гіпертонічної хвороби обумовлений їх здатністю швидко досягати нормального АТ. Однак варто враховувати, що в деяких випадках діуретики можуть призвести до надмірно низького рівня тиску та знизити ниркове кровопостачання зі значним погіршенням функціонування нирок. Особливо обережними з комбінованим лікуванням слід бути хворим, які вже зіткнулися з подібними порушеннями. Спільний прийом діуретика з «Каптоприлом» дає позитивні результати, це означає, що АТ знижується практично до нормальної позначки. Крім цього, беручи дані медикаменти, з’являється можливість повністю контролювати артеріальний тиск у пацієнтів з тяжким перебігом недуги.

Повернутися до змісту

Раціональні комбінації

Препарат включає до складу антогонист кальцію, і АПФ — інгібітори.

У медицині комбінують препарати наступним чином:

  • «діуретик—АПФ—інгібітор»;
  • «блокатор рецепторів до ангіотензину II—діуретичний медпрепарат/блокатор кальцієвих каналів»;
  • «інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту—блокатор кальцієвих каналів».

Медики не виключають можливість прийому кожного типу медикаменту за окремою таблетці або в поєднанні активних компонентів в одному медпрепарате. Наприклад, фармацевтичний засіб «Екватор» включає до складу антогонист кальцію, і АПФ — інгібітори. Застосовується даний препарат найчастіше, коли існують протипоказання до використання сечогінного. Найбільш популярним і ефективним взаємодією неделен діуретик, поєднаний з «Каптоприлом».

Багато пацієнтів задаються питанням, чому обрані такі поєднання лікарських засобів? Раціональні комбінації ― ті, які відповідають конкретним вимогам, а саме:

  • не надають довгі побічні ефекти;
  • прописуються в оптимальних дозах;
  • впливають на різні механізми збільшення тиску;
  • показали високу ефективність у різних дослідженнях.

Повернутися до змісту

Непоєднувані медпрепарати

Не призначається АПФ — інгібітор з калійзберігаючими діуретичними засобами, так як і те і інше засіб сприяє накопиченню в плазмі крові калію, що в результаті може призвести до гіперкаліємії — небезпечного захворювання з можливою зупинкою серця в діастолі. При вживанні одного з препаратів, хворому потрібно регулярна перевірка рівня в крові калію. Не рекомендується поєднувати інгібітори АПФ з фармацевтичними засобами «Дилтіазем», «Ніфедипін», «Верапаміл», «Лерканидипин». Протипоказана комбінація інгібіторів бета-адреноблокаторами, до яких належать «Атенолол», «Піндолол», «Пропранолол», «Метопролол».