Дослідження нирок

Діагностичне обстеження нирок допомагає вчасно і на ранніх стадіях виявити патологію в роботі парного органу, а це значить, що шанси на успішне лікування зростають. Існують різні методи дослідження функції парного органу, які безболісно і в найкоротші терміни дають точний результат. Розглянемо діагностичні заходи, які показані при підозрі на хворобу парного органу, що вони собою представляють, і чим відрізняються один від одного.

Збір анамнезу та огляд хворого

Первинне дослідження нирок і огляд хворого починається в кабінеті лікаря-нефролога, який збирає інформацію про стан пацієнта, цікавиться супутніми симптомами, як давно вони виникли, наскільки гостро турбують. Далі пацієнту потрібно буде роздягнутися, щоб доктор промацав орган.

Спочатку досліджують поперековий відділ, далі, пальпіруя орган, визначають болючість при легкому натисканні. Після дослідженню підлягає сечовий міхур і в кінці лікар оглядає зовнішні статеві органи. При пальпації пацієнту потрібно прилягти і розслабити м’язи черевної порожнини. Спочатку пальпується одна нирка, права, потім ліва. При промацуванні нирки, визначається розмір, консистенція, форма, також лікар досліджує орган на наявність новоутворень. Після того як доктор переконається, що у людини розвивається захворювання нирок, хворий направляється на більш детальну діагностику, яка допоможе виявити першопричину появи недуги, поставити остаточний діагноз і почати медикаментозне лікування.

Повернутися до змісту

Лабораторна діагностика

Аналізи сечі

Для більш точного результату потрібно використовувати ранкову урину.

Лабораторна діагностика захворювань нирок включає в себе дослідження проб крові і сечі. Аналізи сечі допомагають визначити, чи є в нирках запалення, наскільки воно запущено, є інші проблеми. Важливо правильно зібрати зразок для дослідження. Щоб результати вийшли максимально точними, показано збирати ранкову сечу в стерильно чисту тару. Потрібна середня порція, перед тим, як помочитися, людині варто провести гігієнічні процедури зовнішніх статевих органів і витертися насухо. У нормальному стані в сечі у здорової людини повинно бути не більше 4-6-х лейкоцитів, при цьому еритроцити і білок повинні повністю бути відсутнім. Якщо ці показники перевищують норму, хворому показано повторно здати пробу. Коли і в другий раз картина не зміниться, призначаються додаткові методи обстеження.

Повернутися до змісту

Аналіз крові

При патологічних захворюваннях парного органу у перевірках крові показники рівня лейкоцитів, еритроцитів, ШОЕ істотно підвищуються. Біохімічна діагностика при проблемах покаже збільшення концентрації сечовини і показників креатину. Якщо отримані результати лабораторних тестів будуть мати таку картину, у лікаря не залишиться сумнівів, що у людини проблеми з нирками. Щоб дослідити організм більш детально, призначаються інструментальні способи діагностування.

Повернутися до змісту

Функціональні методи діагностики захворювань

Функціональне дослідження допоможе визначити працездатність органу.

Такі способи дослідження допомагають визначити рівень функціонального стану нирок, наскільки повноцінно вони можуть виконувати свої функції. Проводиться діагностика здатності парного органу самостійно регулювати свої функції. Якщо стався збій в роботі нефронів, орган погано забезпечується кров’ю, при цьому загальна геодинаміка порушена, розвивається патологія нирок.

Методи дослідження функції нирок за Зимницьким допомагають оцінити щільність урини, і якщо вона буде підвищена, значити, нирки погано функціонують. Важливо визначити, наскільки функціонально нирки очищають організм. Для цього проводять дослідження очисних функцій парного органу, і якщо рівень креатиніну і сечовини будуть більше норми, у хворого підозрюється ниркова недостатність або інші недуги.

Повернутися до змісту

Ультразвукове дослідження

За допомогою УЗД-дослідження лікар визначає, які розміри і форми в нирок. В реальному часі можна побачити наявність запалення нирок, наскільки воно розвинуте, є на тканинах які-небудь новоутворення. УЗД із застосуванням доплерографії допоможе дізнатися, чи є проблеми з кровопостачанням органів і наскільки вони розвинені.

Повернутися до змісту

Рентгенологічні методи обстеження нирок

Діагностика спрямована на виявлення відхилень функціонування нирок.

Рентгенологічні методи дослідження нирок дають можливість оцінити стан органу, є в тканинах запалення і наявність патологічних включень. Дослідження проводять із застосуванням контрастної речовини, яке вводять внутрішньовенно перед самою процедурою. На самому початку робиться оглядовий знімок, на якому можна побачити всі органи сечостатевої системи пацієнта. Контраст допомагає отримати більш точні і чіткі знімки, а щоб результати виявились достовірними, перед дослідженням хворому показано очистити кишечник і виключити з раціону продукти, що викликають підвищене газоутворення.

Повернутися до змісту

Радіоізотопне обстеження

Існують такі види радіоізотопного дослідження, які допоможуть визначитися з патологією:

  • динамічна сцинтиграфія;
  • статична сцинтиграфія;
  • реноангиография.

При дослідженні застосовуються властивості радіоактивних елементів, які при внутрішньовенному введенні проникають в тканини нирок, концентруються там і дають можливість отримати максимально чіткі знімки. Статична і динамічна сцинтиграфія дає можливість оцінити роботу обох нирок і кожного органу окремо.

Повернутися до змісту

Радіонуклідне обстеження

Сцинтиграфія дає можливість діагностувати хворобу на ранніх стадіях.

Сцинтиграфія нирок показана пацієнтам при підозрі на проблеми з органами сечостатевої системи. Розрізняють динамічну, статичну і радионуклидную ангіографію. При статичній сцинтиграфії лікар визначає, наскільки повноцінно функціонують нирки, і є ділянки з патологічними порушеннями. Динамічна сцинтиграфія допоможе оцінити роботу нирок, локалізовано вивчити уражені ділянки, оцінити ступінь. Радіонуклідний спосіб застосовується спільно зі статичним і динамічним дослідженням, як додатковий спосіб діагностування.

Повернутися до змісту

Томографія нирок

Комп’ютерна томографія

Комп’ютерна томографія ниркових хвороб проводиться, щоб уточнити діагноз і отримати точні результати. При діагностуванні використовуються властивості рентгенологічних хвиль, які сканують організм людини, і дають пошарове зображення досліджуваного органу. Після того як сканування буде закінчено, комп’ютер обробляє отримані дані і на моніторі можна побачити зображення нирок у форматі 3D. Перед діагностикою рекомендується очистити кишечник і виключити з меню продукти, що сприяють рясному утворенню газів. КТ частіше проводиться з використанням контрастної речовини, яке вводять внутрішньовенно перед самим діагностуванням.

Повернутися до змісту

Магнітно-резонансна томографія

МРТ — абсолютно безпечний і не вимагає особливої підготовки метод дослідження нирок.

Хвороби нирок успішно діагностують за допомогою магнітно-резонансної томографії, принцип дії якої схожий з комп’ютерною томографією. Тільки при МРТ на людину не впливає радіологічне випромінювання. Метод діагностування ґрунтується на застосуванні функцій магнітних полів, тому він більш безпечний ніж КТ і має менше протипоказань.

Томограф пошарово сканує досліджуваний орган, після чого програма комп’ютер моделює отримані результати і видає на моніторі зображення у форматі 3D. Такі сучасні методи дослідження внутрішніх органів дають можливість максимально точно оцінити стан органів, діагностувати наявність недуги та визначити місце локалізації проблеми.

Повернутися до змісту

Діагностична ендоскопія

Діагностична ендоскопія у хворих виконується з використанням апарату-ендоскопа, який вводять всередину організму через сечоводи. Досліджуються нирки, чашечки, при потребі проводять біопсію ураженої ділянки. Завдяки такому способу дослідження вдасться виявити проблему, але часто після ендоскопії у людини розвиваються запальні ускладнення, тому даний метод діагностування проводять в крайніх випадках.

Повернутися до змісту

Біопсія нирок

Біопсія нирок може дати максимально точну інформацію про захворювання, яка природа її походження і наскільки небезпечне захворювання. Такі дані особливо важливі при лікуванні, так як вони дають можливість оцінити ступінь тяжкості хвороби, завдяки чому вдасться підібрати адекватну схему терапії. Біопсія проводиться в лікарні, в операційному кабінеті, під місцевим наркозом. Тривалість процедури залежить від тяжкості хвороби і ступеня ураження органу. Доктор вводить голку через черевну порожнину і за допомогою ультразвуку, контролює проникнення голки всередину, здійснюючи рух у напрямку до нирок. Коли голка досягне мети, береться зразок тканини.

Під час процедури виникають такі ускладнення:

  • внутрішня кровотеча;
  • пошкодження нижньої частини органу;
  • запальне ускладнення з приєднанням бактеріальної інфекції;
  • пневмоторакс.

Після того, як процедура буде завершена, хворому на протязі 3-х діб варто утриматися від фізичних навантажень, пити багато рідини, контролювати тиск. У перші дні після біопсії у сечі присутні кров’яні включення. Це норма, але якщо хворого, крім цього, турбують болі в області нирок, підвищується температура тіла, порушується саме сечовипускання потрібно терміново звертатися в лікарню за допомогою, так як затягування призводять до небезпечних для життя наслідків.