Діуретик при набряку легень

Легені людини — життєво важливий орган, який нерідко піддається різноманітним захворюванням. Діуретик при набряку легень застосовується повсюдно за рахунок його властивості збільшувати обсяг виводиться з організму рідини. Найчастіше лікарі використовують петльові сечогінні засоби, які широко поширені в невідкладної терапії різного роду набряків.

Набряки в легенях знімають за допомогою класичних сечогінних препаратів.

Випадки призначення сечогінних

Легені складаються з альвеол, які обрамлені невеликими кровоносними судинами — капілярами. Для природної життєдіяльності в організмі безперервно повинен відбуватися процес газообміну. У випадках же, коли в альвеоли легенів разом з повітрям надходить рідина, утворюються набряки. Рідина перемішується з повітрям, згодом чого з’являється піна, що перешкоджає процесу газообміну. Лікування набряків відбувається за допомогою сечогінних препаратів, в парі з якими призначаються седативні, серцеві та інші лікарські засоби. У ситуаціях, коли пацієнту не було надано належного догляду, не виключено летальний результат.

Вибір необхідно лікарського препарату відбувається виходячи з того, якою мірою утворився набряк легких, і що спричинило за собою дане ускладнення. Найчастіше причинами набряків легенів стають:

  • гостра серцева недостатність;
  • пневмонія;
  • успадковані патології судин;
  • бронхіти;
  • алергічні реакції;
  • отруєння хімікатами;
  • переливання крові.

Повернутися до змісту

Які діуретичні препарати призначають при набряках легенів?

Легеневу набряклість, найчастіше, лікують «Фуросемідом», «Лазиксом», «Буфеноксом».

У ситуаціях, коли набряк легенів протікає швидко і прогресує, а пероральне лікування неможливе, пацієнтам призначаються діуретичні препарати, які можна вводити внутрішньовенно та внутрішньом’язово. Частіше в ролі такого лікарського засобу виступає найпотужніший петлевий діуретик — «Фуросемід». Після внутрішньовенного введення ефект спостерігається вже через 4 хвилини і триває до 4-х годин. Добова доза засобу складається 20-60 мг, однак в особливих випадках дозу можна збільшити на 20-40 мг.

Лікарі можуть призначити сечогінний препарат «Лазикс», який вводять внутрішньовенно по 40 мг. Дія даного препарату починається після 2-х годин з моменту застосування. Існують і інші петльові діуретики, до яких вдаються доктора у разі набряку легкого: «Бритомар», «Фуросемід», «Буфенокс» і «Диувер». Коли набряк легенів починає зменшуватися, фахівці знижують добову дозу діуретика або роблять перерву в декілька днів, починаючи вводити пацієнтам інший петлевий діуретик, але має більш слабку сечогінну дію.

Повернутися до змісту

Механізм дії петльових діуретиків

Механізм впливу на організм петльових діуретиків будується на розслабленні мускулатури судин і збільшення ниркового кровотоку за рахунок того, що лікарські препарати прискорюють синтез простагландинів в ендотеліальних клітинах судин. Діуретики впливають на противоточно-поворотний механізм петлі Генле (частини нефрона, який з’єднує ближні і дальні канальці, відповідає за зворотне поглинання води та цінних речовин).

Такі діуретики володіють сильним і швидким впливом на організм, яке може починатися вже через кілька хвилин після застосування і триватимуть до 10-ти годин, в залежності від певного лікарського засобу.

Медикаменти прискорюють фільтрування рідини, в якій не містяться білкові сполуки, а це посилює сечогінний ефект в організмі. Петльові діуретики знижують зворотне всмоктування іонів хлору, натрію та магнію, збільшуючи кількість їх виведення з організму разом з сечею. Даний вид сечогінних засобів впливає на нирковий кровотік, знижує серцеві навантаження і тонус вен, збільшує обсяг урини.