Електроенцефалографія головного мозку: методика проведення

Електроенцефалографія (ЕЕГ) — метод дослідження активності головного мозку шляхом запису електричних імпульсів, що надходять з різних його галузей. Здійснюється цей діагностичний метод допомогою спеціального приладу, електроенцефалографії, і є високоінформативним щодо безлічі захворювань центральної нервової системи. Про принципі електроенцефалографії, показання і протипоказання до її проведення, а також про правила підготовки до дослідження та методику його проведення ви дізнаєтеся з нашої статті.

Що таке ЕЕГ

Кожному відомо, що наш головний мозок складається з мільйонів нейронів, кожен з яких здатний самостійно генерувати нервові імпульси і передавати їх на сусідні нервові клітки. Насправді, електрична активність мозку дуже мала і становить мільйонні частки вольта. Тому, щоб оцінити її, необхідно використовувати підсилювач, чим і є електроенцефалограф.

У нормі імпульси, що виходять з різних відділів мозку, є узгодженими в межах невеликих ділянок, у різних умовах вони послаблюють або посилюють один одного. Амплітуда і їхня сила також варіюються в залежності від зовнішніх умов або стану активності і здоров’я обстежуваного.

Всі ці зміни цілком під силу зареєструвати приладу электроэнцефалографу, який складається з визначеного числа електродів, з’єднаних з комп’ютером. Електроди, встановлені на шкіру голови пацієнта, вловлюють нервові імпульси, що передають їх на комп’ютер, який, у свою чергу, підсилює ці сигнали і відображає їх на екрані або на папері у вигляді декількох кривих, так званих хвиль. Кожна хвиля є відображенням функціонування певного відділу головного мозку і позначається першою літерою його латинської назви. У залежності від частоти, амплітуди та форми коливань криві ділять на α- (альфа), β- (бета), δ- (дельта), θ- (тета) і μ- (мю) хвилі.

Електроенцефалографи бувають стаціонарні (що дозволяють проводити дослідження виключно в спеціально обладнаному кабінеті) і портативні (дають можливість діагностики безпосередньо біля ліжка хворого). Електроди в свою чергу поділяють на пластинчасті (мають вигляд металевих пластин діаметром 0.5-1 см) і голчасті.

Навіщо робити ЕЕГ

Електроенцефалографія реєструє деякі стани і дає спеціалісту можливість:

  • виявити і оцінити характер порушення функціонування головного мозку;
  • визначити, в якій області мозку розташований патологічний осередок;
  • виявити эпилептическую активність в тому чи іншому відділі мозку;
  • оцінити функціонування мозку в період між нападами судом;
  • з’ясувати причини непритомності і панічних атак;
  • провести диференційну діагностику між органічною патологією мозку і функціональними порушеннями у разі наявності у пацієнта симптомів, характерних для цих станів;
  • оцінити ефективність терапії у випадку раніше встановленого діагнозу шляхом порівнювання ЕЕГ до лікування та на фоні нього;
  • оцінити динаміку процесу реабілітації після того або іншого захворювання.

Показання та протипоказання

Електроенцефалографія дозволяє прояснити безліч ситуацій, пов’язаних з діагностикою і диференціальної діагностики неврологічних захворювань, тому цей метод дослідження широко застосовується і позитивно оцінюється лікарями-неврологами.

Отже, ЕЕГ призначають при:

  • розладах засинання і сну (безсоння, сомнамбулізм, синдром обструктивного сонного апное, часті пробудження у сні);
  • нападах судом;
  • черепно-мозкових травмах;
  • нейро-циркуляторної дистонії;
  • частих головних болях і запамороченнях;
  • захворюваннях оболонок головного мозку: менінгітах, енцефалітах;
  • гострих порушеннях мозкового кровообігу;
  • пухлинах мозку;
  • відновлення після нейрохірургічних операцій;
  • непритомності (більше 1 епізоди в анамнезі);
  • панічних атаках;
  • постійному відчутті втоми;
  • діенцефальних кризах;
  • аутизмі;
  • затримці розвитку мовлення;
  • затримці психічного розвитку;
  • заїкання;
  • твк у дітей;
  • синдром Дауна;
  • ДЦП;
  • підозрі на смерть мозку.

Як таких протипоказань до проведення електроенцефалографії не існує. Обмежує проведення діагностики наявність в області передбачуваної установки електродів дефектів шкіри (відкритих ран), травматичних пошкоджень, недавно накладених, незагоєні післяопераційних швів, висипань, інфекційних процесів.

СМ. ТАКОЖ: Епілепсія у дорослих: діагностика та лікування

З обережністю слід проводити дослідження у осіб з психічними захворюваннями, оскільки вони не завжди можуть правильно виконати вказівки лікаря (зокрема, перебувати під час процедури з закритими очима і не ворушитися), а також буйних хворих, так як у них і сам апарат, і шапочка з електродами можуть викликати навіть почуття люті. При необхідності проведення ЕЕГ у таких пацієнтів їм попередньо вводять седативні препарати, які в той же час спотворюють результати дослідження, тобто, роблять його менш інформативним.

Не кожне діагностичне відділення має у своєму арсеналі портативний електроенцефалограф, тому в подібній ситуації протипоказанням до дослідження можуть стати хворі з серцево-судинною патологією на пізніх її стадіях, а також пацієнти з обмеженими руховими можливостями. Транспортування їх у відділення діагностики може мати більш високий ризик, ніж відмова від цього методу дослідження при постановці неврологічного діагнозу.

Потрібна підготовка до ЕЕГ

Щоб дослідження пройшло гладко і результат вийшов як можна більш інформативним, пацієнту перед ЕЕГ слід дотримувати кілька нескладних рекомендацій.

  • Насамперед, необхідно повідомити лікаря про препарати, які на постійній основі або курсом, але саме в цей період часу, приймає хворий. Деякі їх них (зокрема, транквілізатори, протисудомні лікарські засоби) можуть вплинути на мозкову активність, тим самим, спотворивши результати, тому лікар, ймовірно, запропонує пацієнтові за 3-4 дні до дослідження припинити їх прийом.
  • Напередодні дослідження і в день його не вживати в їжу продукти, до складу яких входить кофеїн або речовини-енергетики – чай, кава, шоколад, енергетичні напої та інші. Вони нададуть на нервову систему пацієнта збудливу дію, що спотворить результат ЕЕГ.
  • Перед процедурою ретельно вимити голову, очистивши його від залишків пінки для укладання, лаку та інших косметичних засобів. Масла і маски для волосся не використовувати, оскільки жир, що міститься в їх складі, погіршить контакт електродів електроенцефалографа з шкірою голови.
  • За кілька годин до дослідження повноцінно поїсти. Відсутність прийому їжі призведе до гіпоглікемії (зниження рівня цукру в крові), що також позначиться на ЕЕГ.
  • У процесі діагностики не можна нервувати, а слід перебувати в спокійному стані, наскільки це можливо.
  • Якщо пацієнту призначено ЕЕГ сну, ніч напередодні дослідження повинна бути для нього безсонною. Безпосередньо перед ЕЕГ він отримує седативний препарат, який допоможе йому заснути під час запису електроенцефалограми. ЕЕГ сну, як правило, необхідна особам, які страждають на епілепсію.
  • Якщо метою електроенцефалографії є підтвердження у хворого смерті мозку, лікарю слід морально підготувати родичів до можливого невтішного результату і, якщо необхідно, залучити для роботи з ними психолога або психотерапевта.

Найбільшу складність представляє проведення електроенцефалографії пацієнтам дитячого (особливо раннього і дошкільного) віку. Малюк нерідко лякається «шапочки», яку намагається надіти на голову людина в білому халаті. Крім того, дуже непросто переконати дитину тримати під час дослідження очі закритими і сидіти спокійно – не ворушачись. Якщо дитині все-таки належить ЕЕГ, лікар повинен пояснити батькам, на які моменти звернути увагу при підготовці (в тому числі психологічної) сина або доньки до дослідження:

  • переконати дитину, що його чекає абсолютно безпечна і безболісна процедура, роз’яснити йому доступною мовою її суть;
  • в ігровій формі потренуватися надягати шапочку для плавання (можна піднести це як гру, наприклад, у водолазів);
  • на особистому прикладі показати дитині, як глибоко дихати, дати йому самому це зробити, домовитися з ним повторити те ж саме в кабінеті лікаря, коли він або ви попросите;
  • добре вимити голову, не робити складні зачіски (щоб швидко вийшло розпустити волосся), зняти сережки, якщо такі є;
  • повноцінно погодувати перед виходом;
  • не забути взяти з собою улюблені іграшки та книжки, а також якісь смаколики – їжу і питво; на випадок, якщо перед ЕЕГ доведеться почекати, дитини можна буде відвернути, щоб він не думав про майбутній дослідженні і не боявся його.

Методика проведення дослідження

Час діагностики варіюється в залежності від цілей. Частіше її здійснюють вранці або вдень, але в ряді випадків потрібно визначити електричну активність мозку під час сну.

СМ. ТАКОЖ: Епілепсія у дорослих: діагностика та лікування

Дослідження проводять в спеціально обладнаному кабінеті, захищеному від шуму та світла. У кабінеті присутні тільки пацієнт і лікар, але в деяких клініках навіть лікар знаходиться за його межами, підтримуючи зв’язок з обстежуваним допомогою відеокамери й мікрофона. При проведенні ЕЕГ дитині в кабінеті повинен знаходитися і один з його батьків.

Пацієнт зручно влаштовується в кріслі або лягає на кушетку. На голову йому надягають спеціальну шапочку»: електроди, з’єднані один з одним мережею дротів. Починають дослідження.

Спочатку, щоб оцінити характер артефактів (технічних похибок) від моргання, лікар просить обстежуваного кілька разів закрити і відкрити очі. Визнавши це питання завершеним, він пропонує пацієнту закрити очі і сидіти/лежати спокійно, не роблячи будь-яких рухів. Дослідження проводиться нетривалий час, тому дорослому пацієнту, як правило, нескладно виконати цю умову діагноста. Якщо ж обстежуваній ну дуже необхідно змінити положення тіла або, наприклад, захотілося в туалет, запис ЕЕГ тимчасово припиняють. У разі, коли під час запису ЕЕГ пацієнт все-таки поворухнувся, або моргнув, або вчинив ковтальний рух, лікар робить відповідну позначку на плівці або в комп’ютері – ці дії обстежуваного можуть вплинути на характер кривої, а лікар при відсутності позначки про них, може неправильно їх витлумачити, що вплине на висновок.

Коли ЕЕГ спокою записана, пацієнту проводять так звані навантажувальні проби, щоб оцінити реакцію мозку на стресові для нього ситуації:

  • гипервентиляционная проба: спеціаліст просить обстежуваного часто глибоко дихати протягом 3-х хвилин; такі дії у схильних хворого можуть спровокувати напад генералізованих судом, так і припадок типу абсанса;
  • фотостимуляція: пробу проводять, використовуючи стробоскопічний джерело світла, який блимає з частотою 20 разів в секунду; таким чином, оцінюється реакція головного мозку на яскраве світло; у схильних осіб у відповідь на миготіння виникають міоклонічні судоми або епілептичний припадок.

Фахівець, який проводить дослідження, повинен бути готовий до розвитку патологічної реакції організму хворого на провокаційні проби і мати можливість та відповідні навички з надання йому невідкладної допомоги.

По закінченні дослідження слід нагадати хворому про необхідність відновлення прийому лікарських препаратів, які були скасовані перед ЕЕГ.

Завершуючи статтю, хочеться повторити, що електроенцефалографія – це безболісний і високоінформативний метод діагностики захворювань центральної нервової системи. Він показаний при безлічі неврологічних станів і, вибираючи між тим, варто чи не варто його робити, правильніше зупинити свій вибір на користь першого: якщо патологія відсутня, ви зайвий раз в цьому переконаєтеся і заспокоїтеся, а у випадку виявлення тих чи інших змін на ЕЕГ вірний діагноз буде швидше виставлений, і ви почнете одержувати правильне лікування.

Клініка «Добрий доктор», фахівець клініки Юлія Крупнова розповідає про електроенцефалографії:

ЕЕГ (електроенцефалографія) в клініці «Добрий Доктор»

Відео до статті на YouTube