Особливості лікування різних типів діабету

Розрізняють два основних типи цукрового діабету.

 

Цукровий діабет 1 типу (інсулінозалежний)

Характеризується стрімким розвитком і вражає, як правило, дітей, підлітків і молодих людей. Тому її називають також «діабет молодих». Лікується захворювання регулярними ін’єкціями інсуліну. Зазвичай діабет 1 типу виникає через патологічної реакції організму, при якій клітини підшлункової залози, що відповідають за виробництво інсуліну, руйнуються імунною системою людини. Однозначну відповідь на питання, чому імунітет атакує дані клітини, на сьогоднішній день не знайдено.

Одним з факторів, що підвищують ризик розвитку захворювання 1 типу вважається вірусна інфекція. Іноді кількість інсуліну, що виробляється істотно скорочується після перенесеного запалення підшлункової залози. Певну роль у розвитку хвороби відіграє генетичний чинник, хоча модель передачі такої патології у спадок досить складна. Наприклад, у більшості дітей, які страждають від цього захворювання, батьки здорові. Тим не менш, якщо батьки дитини хворі, то ризик розвитку цукрового діабету досить великий.

Діабет 1 типу може в деяких випадках проявитися під час вагітності. Інсулінові ін’єкції в такому випадку дозволяють підтримувати здоров’я майбутньої мами і малюка. Зазвичай після пологів «діабет вагітних» зникає. Однак перенесли його жінки ризикують згодом захворіти на цукровий діабет 2 типу.

Цукровий діабет 2 типу (інсуліннезалежний)

Називається також «діабет огрядних» або «літніх», так як розвивається найчастіше після 40 років у людей з надмірною масою тіла. Причиною його виникнення є «перевантаженість» клітин поживними речовинами, за рахунок якої вони і втрачають чутливість до інсуліну. Інсулінонезалежний цукровий діабет, як випливає з його назви, не вимагає ін’єкцій інсуліну.

Захворювання 2 типу лікується, як правило, дієтою та помірними фізичними навантаженнями. Іноді призначаються цукрознижувальні препарати, дози і регулярність застосування яких розраховуються лікарем відповідної кваліфікації. Крім того, пацієнтам з 2 типом діабету рекомендується поступово худнути, а при нормалізації ваги підтримувати її на такому рівні протягом усього життя.

Дуже рідко цукровий діабет 2 типу вимагає застосування ін’єкцій інсуліну. В такому випадку кажуть, що захворювання 2 типу стало інсулінозалежний.

Симптоми

Основні ознаки захворювання 1 та 2 типу, включають в себе:

  • сухість у роті і сильну спрагу (особливо ввечері);
  • порушення сну (найчастіше викликані нічними походами в туалет);
  • часте сечовипускання;
  • розлади зору;
  • зниження працездатності.

А у деяких хворих на діабет починається з сильного кетоацидозу, який проявляється:

  • блюванням, нудотою, болями в животі;
  • сонливістю;
  • сплутаністю свідомості;
  • запахом ацетону з рота.

В такому випадку людині потрібна невідкладна медична допомога, оскільки її відсутність може призвести до тяжкого зневоднення і навіть комі.

Діагностика

Для того, щоб діагностувати хворобу, потрібно в обов’язковому порядку здати аналіз крові «на цукор». Якщо в ході проведення лабораторного дослідження зразка крові, зданого натщесерце, встановлено, що рівень цукру становить більше 7,0 ммоль/л (аналіз проводиться два рази у різні дні), то наявність цукрового діабету не викликає сумнівів.

стеклышко

Коли рівень цукру в такому аналізі крові становить більше 5,6 ммоль/л, але менше 7,0 ммоль/л, то призначається глюкозотолерантний тест, уточнюючий стан вуглеводного обміну. Він проводиться наступним чином: спочатку здається звичайний аналіз крові натще (після останнього прийому їжі повинно пройти не менше 10 годин), потім пацієнтові дається 75 г. глюкози і через дві години знову вимірюється рівень цукру в крові.

Якщо другий аналіз показує наявність цукру в кількості більше 11,1 ммоль/л, то діагноз підтверджується. А показники, що знаходяться в межах 7,8 – 11 ммоль/л свідчить про порушення толерантності до вуглеводів.

Ускладнення

Діабет 1 і 2 типу дуже часто призводить до розвитку як хронічних, так і короткострокових ускладнень. Але якщо короткочасні ускладнення можна легко і досить швидко усунути, то хронічні ускладнення погано піддаються медикаментозній корекції та негативно впливають на тривалість і якість життя діабетика.

Найбільш поширеним короткостроковим ускладненням цукрового діабету як 1, так і 2 типу є гіпоглікемія – стан, викликаний різким зниженням кількості глюкози в крові. У діабетиків гіпоглікемія може бути спровокована неправильним співвідношенням доз інсуліну і кількістю споживаної їжі.

Найчастіше такий стан розвивається у пацієнтів з діабетом 1 типу. Іноді від гіпоглікемії страждають і хворі з діабетом 2 типу, які приймають препарати на основі похідних сечовини. Якщо вчасно не звернутися за медичною допомогою, різке падіння рівня цукру в крові може привести до непритомності і комі.

девушка лежит

Причиною хронічних ускладнень, що представляють основну загрозу для пацієнтів з цукровим діабетом 1 і 2 типу, є високий рівень глюкози в крові. В першу чергу, від цього страждає серцево-судинна система: великі судини уражаються атеросклерозом, провокуючи розвиток ішемічної хвороби серця; високий тиск, часто спостерігається у діабетиків, призводить до інсультів. Крім того, множинні пошкодження дрібних судин в очах приводить до діабетичної ретинопатії, яка без відповідного лікування закінчується повною сліпотою.

Якщо з-за діабету 1 або 2 типу порушується провідність нервів, то пацієнт може відзначати зниження больового порогу в області кистей рук і ступень, з часом розповсюджується по всій кінцівки. Також в число симптомів можуть входити сильні запаморочення у вертикальному положенні, порушення ерективна функції у представників сильної статі.

Зниження ж чутливості в нижніх кінцівках у поєднанні з істотним уповільненням процесів регенерації і загоєння сприяє розвитку синдрому діабетичної стопи, при якому на ступнях з’являються незагойні виразки.

При ураженні дрібних кровоносних судин у нирках може розвинутися ниркова недостатність, в тому числі і найважчий варіант даного захворювання, що вимагає пересадки нирки або ж довічного діалізу. За статистикою смерть пацієнта найчастіше настає через ускладнення, які спричинили порушення роботи серцево-судинної системи. Однак постійна регуляція рівня глюкози, відповідна дієта і помірні фізичні навантаження здатні збільшити тривалість та покращити якість життя діабетика.

Лікування

Оскільки цукровий діабет як 1, так і 2 типу – хронічне захворювання, і на даний момент повністю вилікувати неможливо, то основним завданням лікування є підтримання нормального рівня цукру в крові. Близько 10% пацієнтів мають потребу в ін’єкціях інсуліну, які необхідно робити собі протягом всього життя. Решта ж 90% — дотримуються спеціальної дієти і приймають (в більшості випадків) особливі препарати, що нормалізують рівень цукру в крові. Різниця в методах лікування обумовлена різними типами захворювання.

1 типу

Інсулінозалежний діабет вимагає регулярного надходження інсуліну «ззовні», так як організмом виробляється занадто мало даного гормону. Сьогодні придбати інсулін не проблема, однак перед покупкою обов’язково потрібно проконсультуватися зі своїм лікуючим лікарем. Існують різні форми препарату (швидкодіючі, пролонгованої дії тощо), та визначити ефективність їх у кожному окремому випадку може тільки фахівець.

Іноді схема лікування включає в себе і інсулінотерапію, і прийом пероральних гіпоглікемічних препаратів. Якщо повністю відкоригувати рівень цукру в крові не вдається, то рекомендується установка інсулінової помпи, через катетер поставляє інсулін в організм.

инсулин

Повністю вилікувати діабет 1 типу (інсулінозалежний) можливо тільки шляхом пересадки підшлункової залози. Однак даний спосіб не дуже популярний, так як ймовірність відторгнення досить велика, і пацієнтові доводиться протягом усього життя приймати ліки, що пригнічують імунітет.

2 типу

Дана форма захворювання лікується, як правило, спеціальної низкоуглеводной дієти з пониженим вмістом тваринних жирів. Енергію необхідно отримувати з складних вуглеводів, повільне вивільнення яких гарантує відсутність різких стрибків цукру в крові. Кількість споживаних калорій щодня і співвідношення в їжі жирів, білків та вуглеводів має бути розраховане фахівцем.

Інсуліннезалежний цукровий діабет передбачає постійні вимірювання рівня глюкози. Щоденні заміри допомагають визначити ефективність дієти. Якщо особливого режиму харчування для корекції рівня цукру в крові виявляється недостатньо, пацієнту виписуються додаткові цукрознижувальні препарати. Терапія проводиться наступними медикаментами, що приймаються перорально:

  • похідними сульфонілсечовини (стимулюють виробництво інсуліну підшлунковою залозою);
  • метформіном (допомагає тканин організму краще засвоювати глюкозу);
  • росиглитазоном або піоглітазоном (покращує сприйнятливість клітин до дії інсуліну).

Суворе виконання всіх рекомендація лікаря повертає більшості пацієнтів можливість вести звичний спосіб життя і попереджає розвиток хронічних ускладнень. Крім того, після нормалізації цукру в крові істотно підвищується імунітет, на кистях рук і стопах повертається нормальна чутливість, поліпшується робота сечо-статевої системи і гояться трофічні виразки.

Як жити з цукровим діабетом?

Вважається, що хвороба вимагає повної зміни звичного способу життя. І якщо молодим людям із захворюванням на 1 типу зробити це порівняно легко, то пацієнти з інсулінонезалежним діабет розлучаються з шкідливими звичками і набувають життєво необхідні нові навички досить повільно. Змінам підлягає режим дня, фізична активність і раціон харчування. До того ж необхідно навчитися підраховувати хлібні одиниці, робити уколи і вести щоденник з результатами щоденних вимірювань рівня цукру в крові.

Також, необхідно враховувати, що одним із способів регулювання рівня глюкози в крові є помірні фізичні навантаження. Дозовані заняття фізкультурою пацієнтам з 1 типом захворювання допомагають зменшити щоденну дозу інсуліну. А хворі з 2 типом цукрового діабету, регулярно роблять 20-хвилинний комплекс вправ, можуть довше обходитися без знижують цукор препаратів або ж зовсім відмовитися від них після консультації у лікаря.