Механізм розвитку і лікування всіх видів діабетичної коми

Цукровий діабет є захворюванням, пов’язаним з порушенням обміну речовин. Діабет становить небезпеку пізніми ускладненнями (порушеннями нервової системи, ураженням нирок, печінки і судин), а також діабетичною комою.

 

Діабетична кома є невідкладним станом, що мають різний механізм розвитку. Кома може виникнути при зниженому рівні цукру в крові або при його значному підвищенні (гіперглікемії). Існує три види діабетичної коми при підвищеному рівні глюкози в крові кетоацидоз, лактат-ацидоз і гіперосмолярна кома, а також гіпоглікемічна кома при цукровому діабеті з зниженим рівнем глюкози.

Механізм розвитку кетоацидозу

Діабетичний кетоацидоз являє собою важку форму порушення обміну речовин, яка може виникнути при діабеті першого типу. Вкрай рідко така діабетична кома буває при діабеті другого типу.

Причиною такого стану може стати несвоєчасне виявлення цукрового діабету першого типу, при якому в організмі відсутній інсулін.

Такий стан може виникнути і при недотриманні призначеного режиму лікування діабету першого типу. Найчастіше це трапляється при застосуванні інсуліну, який зберігався неправильно або з вичерпаним терміном придатності, некоректному введенні інсуліну, зокрема, із-за поломки системи його введення, а також при порушенні дозування.

Патофізіологія кетоацидозу включає в себе кілька етапів. При відсутності інсуліну рівень цукру в крові різко зростає, і його надлишок починає виводитися нирками разом з величезною кількістю рідини. У пацієнта виникає зневоднення, він часто відвідує туалет і вживає багато рідини. Шкірні покриви і слизові оболонки висихають і починають втрачати еластичність. Цукор не може проникнути в тканини організму, тому в якості матеріалу для виробництва енергії використовуються внутрішньоклітинні запаси жиру. При цьому пацієнт різко втрачає масу тіла.

Під час розщеплення жирів в значних кількостях виділяються кетонові тіла і вільні жирні кислоти. Вони накопичуються в крові пацієнта у великих кількостях. При цьому порушується рН крові, і підвищена кислотність починає дратувати центр дихання. Ознакою такого стану є задишка або глибоке і гучне дихання. Крім цього, від пацієнта з’являється запах ацетону.

Діабетична кома розвивається на протязі кількох діб, іноді годин. По мірі розвитку симптомів пацієнт практично припиняє спілкуватися з оточуючими, в основному спить. Йому потрібно надати невідкладну допомогу інакше згодом можуть розвинутися непритомність та кома.
машина скорой помощи

Допомога при кетоацидозі полягає у введенні інсуліну внутрішньовенно невеликими дозами з періодичністю в одну годину.

Крім цього, пацієнту призначаються медикаменти, які допомагають впоратися з обезводненням і відновлюють нормальний рівень солей в крові, а також інші препарати в залежності від стану пацієнта.

Механізм розвитку гиперосмолярной коми і її симптоми

Гіперосмолярна кома являє собою важку форму порушення обміну речовин при діабеті другого типу. Вкрай рідко такий стан може виникати при діабеті другого типу.

Найчастіше патологія виникає у людей похилого віку, які мають порушення у роботі серцево-судинної системи. Патофізіологія такий коми характеризується підвищенням цукру в крові до небезпечних показників. Однак рН крові при цьому не змінюється. При такому вигляді коми розвивається крайня ступінь зневоднення організму. За кілька доби, у період розвитку такого невідкладного стану, пацієнт може втратити близько 10 % від своєї ваги.

Гіперосмолярна кома може виникнути у таких випадках:

  1. Багаторазова блювота, діарея.
  2. Використання сечогінних засобів.
  3. Обмеження у вживанні рідини.
  4. Кровотечі.
  5. Опіки і травми.
  6. Інфекційні захворювання.
  7. Погрішності в харчуванні.
  8. Хірургічні маніпуляції.

Ознаки гиперосмолярной коми можуть проявитися навіть у пацієнта з легкої стадією діабету другого типу, при якій достатньо дотримуватися дієти та приймати таблетки. У літніх людей якесь захворювання може спровокувати порушення у вуглеводному обміні, яке згодом призведе до ускладнень діабету.

Пацієнту з ознаками гиперосмолярной коми слід надавати невідкладну допомогу в умовах стаціонару. Лікування спрямоване на відновлення водного балансу в організмі за допомогою внутрішньовенних інфузій. Крім цього, кожну годину невеликими порціями внутрішньовенно вводиться інсулін.

Механізм розвитку лактат-ацидозу

Лактат-ацидоз являє собою важкий стан, що виникає із-за різкого збільшення в організмі рівня молочної кислоти, в чому і полягає його патофізіологія. Розвиток такого стану характерно для людей похилого віку, які мають цукровий діабет при захворюваннях серця, печінки, нирок, легенів, а також у алкоголіків. Рівень молочної кислоти підвищується при недостатньому постачанні тканин організму киснем.

До ознаками лактат-ацидозу відносять: болі в грудях і за грудиною, слабкість, м’язові болі, наявність задишки навіть у стані спокою, біль у животі, погіршення працездатності. Ознакою лактат-ацидозу також є поява нудоти і блювоти. Молочна кислота надає дратівливу дію на дихальний центр, з-за чого у пацієнта виникає глибоке і гучне дихання.

Лікування засноване на введенні розчинів лугу, а також інших рідин і препаратів, що нормалізують артеріальний тиск. Іноді виникає потреба в очищенні крові пацієнта за допомогою апарату штучної нирки.

Механізм розвитку гіпоглікемії

Гіпоглікемічна кома виникає у разі різкого зниження рівня глюкози в крові. Вона є найбільш поширеним серед невідкладних станів у людей, що страждають цукровим діабетом. Таке ускладнення частіше зустрічається у інсулінозалежних пацієнтів з будь-яким типом діабету.

Механізм розвитку гіпоглікемії полягає в нестачі енергії в тканинах кори головного мозку з одночасним викидом у кров’яне русло гормону стресу в великих кількостях. Ознаками гіпоглікемії є:

  • запаморочення;
  • болі в голові;
  • оніміння язика і губ;
  • стан неспокою;
  • поява почуття тривоги і страху;
  • погіршення уваги;
  • порушення мови;
  • тахікардія;
  • судоми;
  • розлади ШКТ;
  • тремтіння в тілі і кінцівках;
  • голод;
  • зниження зору та інші.

При виникненні перших симптомів гіпоглікемії пацієнту слід спожити що-небудь солодке. Ідеальним варіантом у такому випадку буде сік з фруктів або теплий солодкий чай. Якщо пацієнт не прийме такі заходи, він може згодом втратити свідомість і впасти в кому.

В такому випадку допомога полягає у внутрішньовенному введенні розчину глюкози або внутрішньом’язової ін’єкції розчином глюкагону. При тяжкій формі гіпоглікемії потрібна госпіталізація пацієнта до лікувального закладу для проведення обстеження та призначення лікування.

Прогноз

Якщо пацієнту буде надана своєчасна допомога, можливо зупинити механізм розвитку важкого стану ще при появі перших симптомів. Інакше прогноз буде несприятливий — ускладнення може закінчитися смертю пацієнта. При діабетичній комі смертність становить близько 10 % від усіх випадків розвитку такого стану.