Синдром Лериша: причини, симптоми, тактика лікування

Вперше ця судинна патологія була описана хірургом Рене Леришем в 1923 році, і синдром був названий в його честь. Синдром Лериша – одне з найбільш частих окклюзирующих станів, що характеризується звуженням і/або повної закупоркою артеріальних судин аорто-клубового відділу. При цій патології може спостерігатися не тільки стеноз або оклюзія артерій цього відділу кровоносної системи, але і різні комбінації таких судинних уражень. Наприклад, стеноз черевної аорти і оклюзія однієї з клубової артерій і т. п.

При синдромі Лериша порушення кровообігу, викликане судинними змінами, що призводить до появи характерної тріади симптомів: відсутність пульсу на артеріях ніг, переміжна кульгавість і порушення потенції. Їх вираженість залежить від ступеня звуження або протяжності закупорювання артерій, а їх виникнення відбувається при звуженні судин на 60-70 %. При відсутності своєчасного лікування цей недуг здатний приводити до необхідності ампутації ураженої гангреною кінцівки, тяжких серцево-судинних ускладнень, інвалідизації і, навіть, смерті хворого.

За даними статистики, синдром Лериша частіше спостерігається у чоловіків, ніж у жінок, і зазвичай виявляється у віці 40-60 років, але в останні роки кількість більш молодих пацієнтів з такою недугою стало збільшуватися. Фахівці вважають, що цей факт пояснюється неправильним харчуванням, гіподинамією і пристрастю до шкідливих звичок (особливо до паління).

У цій статті ви ознайомитеся із причинами розвитку, проявами, стадіями перебігу, способами виявлення і лікування синдрому Лериша. Ця інформація допоможе вам вчасно запідозрити початок розвитку цієї небезпечної судинної патології, і ви приймете правильне рішення про необхідність звернення до лікаря для своєчасного початку лікування.

Причини і механізм розвитку

Одним з факторів, що сприяють розвитку синдрому Лериша, є регулярне вживання в їжу фаст-фуду

Спровокувати розвиток синдрому Лериша здатні різні захворювання:

  • атеросклероз аорти;
  • атеросклероз судин нижніх кінцівок;
  • синдром Такаясу (неспецифічний аортоартериит);
  • посттравматичні тромбози;
  • закупорювання судин эмболами;
  • вроджені аномалії розвитку аорти (гіпо — або аплазії);
  • дисплазії фіброзно-м’язового шару судин ніг.

Приблизно в 94% випадків синдром Лериша розвивається із-за появи патологічних змін у судинах, викликаних атеросклеротичними поразок. Провокувати розвиток цього захворювання можуть різні фактори: надмірне споживання продуктів з високим вмістом холестерину (фаст-фуд, тваринні жири, змішані жири), малорухливий спосіб життя, дефіцит сну, паління, ожиріння, спадковість, цукровий діабет, гормональні зміни при клімаксі та ін.

Друге місце (5%) серед причин появи синдрому Лериша належить такого захворювання як неспецифічний аорти. Поки що вченим не вдалося з’ясувати точні причини розвитку цієї недуги, але відомо, що синдром Такаясу супроводжується виникненням запальних процесів у судинах великого і середнього калібру. При відсутності лікування запалення призводить до стенозування артерій, і у хворого може розвиватися синдром Лериша.

Прямою причиною виникнення цього судинного синдрому стає стеноз або повне закупорювання судин аорто-клубового відділу. Ці судинні ураження провокуються розростаннями атеросклеротичних бляшок, осіданням тромбів або емболів. Згодом ці утворення заростають сполучною тканиною і кальцифікуються. В результаті просвіт судини звужується, а потім закупорюють повністю.

Ступінь пошкодження артерій і протяжність закупоренного ділянки визначають вираженість порушень гемодинаміки і ступінь виразності проявів синдрому Лериша. Такі судинні ураження призводять до ішемії органів таза, нижніх відділів спинного мозку і тканин ніг. Спочатку симптоми недостатності їх кровопостачання виникають тільки при фізичній активності, а по мірі ще більшого стенозу і закупорювання артерій починають проявлятися і в стані спокою.

При тривалій ішемії тканин, кровоснабжающихся аорто-клубовими артеріями, виникають і обмінні порушення, що призводять до появи трофічних виразок. Зазвичай вони розташовуються на стопах і пальцях ніг і при відсутності лікування можуть провокувати розвиток гангрени.

Симптоми

Першим проявом синдрому Лериша є біль в литковому м’язі під час ходьби

На початковій стадії розвитку синдром Лериша дає про себе знати появою болю в литкових м’язах під час ходьби. На певній стадії больовий синдром стає настільки інтенсивним, що людина починає кульгати на уражену ногу. Як правило, саме поява переміжної кульгавості стає приводом для звернення до лікаря.

Іноді оклюзія артерій відбувається на середніх або більш високих рівнях. У таких випадках болі вперше виникають в області сідничних м’язів, зовнішньої поверхні стегон або попереку. Таке ураження артерій так само призводить до появи кульгавості, а симптом називається «висока переміжна кульгавість».

Крім болю, хворі з синдромом Лериша відзначають появу таких симптомів:

  • судоми в м’язах ніг;
  • парестезії: відчуття повзання мурашок, печіння, поколювання, оніміння ніг;
  • відчуття похолодання ніг;
  • збліднення шкіри на нижніх кінцівках;
  • стискаючий біль у животі (у деяких випадках).

Звуження просвіту або закупорювання артерій призводить до того, що при спробах промацати пульс на нозі виявляється ослаблення або повна відсутність пульсації.

На більш запущених стадіях шкіра на ногах змінює свій колір, стає сухою, лущиться і менш еластичною. З початку обмінних порушень нігті починають рости повільніше, втрачають свій блиск, стають тьмяними, ламкими і набувають бурого забарвлення. Волосся на ураженій кінцівці поступово випадають, і на неї можуть виникати осередки повного облисіння. Недостатнє харчування підшкірно-жирової клітковини і м’язових тканин призводить до їх поступової атрофії.

Крім хворобливих і дискомфортних відчуттів в ногах, у половини чоловіків синдром Лериша, що супроводжується погіршенням кровопостачання спинного мозку і органів таза, проявляється різними порушеннями потенції – зміна лібідо, еректильна дисфункція. Згодом із-за тривалого порушення кровообігу у хворого може розвиватися імпотенція.

На запущених стадіях захворювання болі в стопі і пальцях стають болісними і присутні постійно. З-за трофічних порушень шкіра більш схильна до травм і на ній з’являються трофічні виразки. У важких випадках розвивається гангрена.

Стадії синдрому Лериша

При синдромі Лериша виділяють чотири стадії ішемії:

  1. I – функціональна компенсація. При навантаженнях хворий відчуває мерзлякуватість, парестезії, судоми в ногах. Присутня підвищена стомлюваність нижніх кінцівок. Після проходження 500-1000 м зі швидкістю кроку близько 5 км/год у хворого з’являється переміжна кульгавість. Після усунення фізичного навантаження болю в нозі, поступово зникають.
  2. II – субкомпенсація. Переміжна кульгавість проявляється при подоланні близько 250 м. Виникають зміни з боку шкірних покривів: вони стають сухими, облущеними, випадає волосся. Нігтьові пластини стають більш ламкими, тьмяними і набувають бурий відтінок. З’являються перші ознаки атрофії підшкірної клітковини і м’язів стопи.
  3. III – декомпенсація. Болі в нозі з’являються навіть у стані спокою. Переміжна кульгавість виникає вже через 25-50 м. Шкіра на кінцівки стає блідою при піднятому положенні і червоніє при опусканні ноги. Навіть мікротравми призводять до утворення тріщин і поверхневих трофічних виразок.
  4. IV – деструктивні зміни. Больовий синдром присутня постійно. Виразки, що погано загоюються, запалюються, набрякають і некротизуються. При відсутності лікування розвивається гангрена.

Діагностика

При даній патології визначається зниження артеріального тиску в судинах ураженої ноги

Запідозрити розвиток синдрому Лериша можна по характерних скарг хворого та даних огляду пацієнта – зміна зовнішнього вигляду шкірних покривів та нігтів, ослаблення або відсутність пульсації на артеріях ноги і вислуховування систолічного шуму. При зверненні на пізніх стадіях хвороби на стопах і пальцях ніг виявляються трофічні виразки.

В якості скринінгового методу обстеження проводиться ЛІД – визначення індексу відносини артеріального тиску, виміряного на щиколотці до показників артеріального тиску на плечі. У нормі індекс становить трохи більше одиниці. Більш низькі показники вказують на присутність ішемії нижніх кінцівок, і чим нижче ці показники, тим важче гемодинамічне розлад. Індекс ЛІД 0,4 вказує на критичну ішемію нижньої кінцівки.

Для підтвердження діагнозу призначаються такі види обстеження:

  • КТ ангіографія;
  • контрастна аортографія або ангіографія (проводиться при плануванні хірургічної реваскуляризації або черезшкірної ангіопластики/стентування);
  • лабораторні аналізи крові (ліпідний спектр, рівень глікованого (HGB A1c), коагулограма).

Виконання УЗДГ або МРТ, ангіографії при синдромі Лериша менш інформативні і можуть використовуватися тільки як альтернативні діагностичні методики.

Лікування

Консервативна терапія при синдромі Лериша може призначатися тільки на I-II стадії захворювання, коли ішемія нижньої кінцівки ще може компенсуватися. На більш пізніх термінах патологічне звуження і закупорювання судин може усуватися виключно хірургічним шляхом.

Консервативна терапія

Хворому з синдромом Лериша рекомендується пройти курс обстеження для виявлення причин захворювання і усунення їх подальшого впливу на стан судин. Після цього пацієнтові необхідно почати курс терапії основного захворювання (цукрового діабету, атеросклерозу тощо). Крім цього, слід дотримуватися всі рекомендації лікаря про ведення здорового способу життя:

  • відмова від куріння і прийому алкогольних напоїв;
  • регулярні прогулянки на свіжому повітрі;
  • виключення з раціону продуктів, що викликають підвищення рівня шкідливого холестерину.

Для усунення симптомів синдрому Лериша можуть застосовуватися такі групи лікарських засобів:

  • гангліоблокатори – Мідокалм, Буталол, Васкулат та ін;
  • спазмолітики – Но-шпа, Папаверин;
  • засоби для розрідження крові і профілактики тромбоутворення – Цилостазол, Сулодексид, Курантил, Пентоксифілін, Трентал, Аспірин, Клопідогрель, Реополіглюкін;
  • холінолітики – Андекалин, Депо-Падутин.

Для лікування трофічних виразок використовуються розчини антисептиків та місцеві засоби для поліпшення регенерації і трофіки тканин (Солкосерил, Ируксол, Метилурацил).

Хірургічне лікування

Рішення про необхідність проведення хірургічної операції для відновлення прохідності артерій і нормального кровотоку може прийматися при прогресуванні симптомів ішемії на II стадії. Вибір такої реконструктивної методики буде залежати від стану судинних стінок, діаметр просвіту артерії і характеру кровотоку.

Для відновлення нормального кровообігу кінцівки при синдромі Лериша можуть виконуватися такі види судинних операцій:

  • стентування – в просвіт звуженої судини встановлюється металевий каркас циліндричної форми (стент), який розширює артеріальний просвіт і відновлює кровоток;
  • ендартеректомія – видалення з просвіту артерії закупорює її маси через невеликий розріз з подальшим ушиванням судинної стінки швом або шляхом накладання латки з синтетичного або аутовенозного матеріалу;
  • протезування артерії – закоркована частину посудини видаляється і замінюється синтетичним протезом або ділянкою забраної з іншої області ноги вени;
  • шунтування – створення обхідного шляху кровопостачання страждає від ішемії ділянки шляхом накладення шунта з аутовены або синтетичного протеза.

При необхідності для відновлення нормального кровотоку можуть проводитися комбіновані втручання з перерахованих вище судинних операцій.

Протипоказаннями до проведення хірургічного лікування можуть ставати наступні стани:

  • термінальні стадії ниркової або серцевої недостатності;
  • нещодавно перенесений інфаркт або інсульт (близько 3 місяців).

Вік хворого та інші супутні патології не є протипоказаннями до проведення хірургічного лікування.

У рідкісних випадках при важких операціях у післяопераційному періоді можуть виникати наступні ускладнення:

  • кровотеча;
  • інфікування і нагноєння рани або судинного протеза;
  • ТЕЛА;
  • компресія нервів або м’яких тканин;
  • пошкодження прилеглих органів (кишечника, сечового міхура, сечоводу тощо);
  • ішемія спинного мозку (украй рідко);
  • ниркова недостатність;
  • погіршення кровопостачання печінки і кишечника;
  • післяопераційне розширення аорти;
  • тромбоз або емболія протеза та навколишніх ділянок судини.

Усунення таких ускладнень може здійснюватися терапевтичним чи хірургічним шляхом. Як правило, при достатній кваліфікації хірурга і виконанні всіх рекомендацій лікаря вони не виникають.

У деяких випадках пацієнти звертаються до судинного хірурга на запущених стадіях хвороби, коли м’які тканини ніг піддаються гангрени. Під час цієї важкої патології лікарю доводиться приймати рішення про виконання такої радикальної операції як ампутація стопи або кінцівки. Після цього хворому пропонуються різні види протезування ноги.

Після хірургічного лікування хворим з синдромом Лериша призначаються антитромбоцитарні засоби (Аспірин, Кардіомагніл, Клопідогрель) для профілактики тромбоутворення. Вони можуть прийматися курсами або довічно. Крім цього, рекомендується лікування основного захворювання, яке може провокувати рецидив закупорювання артерій.

Прогнози

Своєчасно виконані реконструктивні судинні операції при синдромі Лериша в 90% випадків призводять до успішних результатів відновлення кровотоку. Віддалені результати в таких випадках зазвичай сприятливі.

При відсутності лікування прогноз результату синдрому Лериша завжди несприятливий. Приблизно через 8 років після появи перших ознак патології помирає близько 1/3 хворих, у 1/3 проводиться ампутація кінцівки, а залишилася 1/3 симптоми ішемії постійно прогресують. Фахівці відзначають, що у молодих пацієнтів ця патологія розвивається швидше.

Синдром Лериша відноситься до небезпечних патологій і потребує своєчасного початку лікування у судинного хірурга при появі перших же ознак ішемії нижніх кінцівок. Для відновлення нормального кровотоку на початкових стадіях недуги може рекомендуватися консервативна терапія. В подальшому для відновлення прохідності уражених артерій необхідно хірургічне лікування.

Перший канал, програма «Жити здорово!» з Оленою Малишевої, в рубриці «Про медицину» розмову про синдром Лериша:

Синдром Лериша. Як не втратити ноги

Відео до статті на YouTube