Що таке сцинтиграфія міокарда?

Сучасний ритм життя і несприятливі фактори навколишнього середовища викликають неухильне зростання кількості захворювань серцево-судинної системи. Особливо часто хворі звертаються до лікаря з приводу патології коронарних судин, і в останні роки кардіологи все частіше спостерігають зростання кількості пацієнтів з атиповим перебігом ІХС (ішемічної хвороби серця). У зв’язку з цим для детальної діагностики патологій серця стали застосовуватися більш достовірні та інформативні методи діагностики, однією з яких є сцинтиграфія міокарда. Розповімо, що це таке.

Суть сцинтиграфії міокарда

Ця методика обстеження полягає у введенні в організм хворого спеціальних радиоиндикаторов (радіоактивних ізотопів), які здатні концентруватися в непошкоджених клітинах міокарда. Ці препарати є радіоактивними мітками і здатні випромінювати гамма-промені. Далі дослідження проводиться в два етапи: обстеження в спокої і з навантаженням на серце. Отримані «сигнали» фіксує гамма-камера і перетворює їх у статистичні, динамічні та ЕКГ-синхронізовані зображення.

Сцинтиграммы міокарда можуть проводитися за допомогою:

  • планарного радіонуклідного дослідження;
  • ОФЕКТ (однофотонної емісійної комп’ютерної томографії);
  • ПЕТ (позитронно-емісійної томографії);
  • поєднання ОФЕКТ/ПЕТ, ОФЕКТ/КТ або ПЕТ/КТ.

Вони дозволяють виявляти і визначати:

  • ділянки ішемії міокарда, яка зумовлена ураженням коронарних судин;
  • розміри і місце локалізації ділянок інфаркту міокарда;
  • ступінь порушення кровопостачання серця;
  • можливі ризики ускладнень.

Також сцинтиграфія міокарда дає можливість оцінювати ефективність медикаментозної терапії, реабілітаційних заходів або різних ендоваскулярних та хірургічних методик лікування захворювань серця (балонної ангіопластики, стентування або шунтування коронарних судин).

Показання та протипоказання

Сцинтиграфія допомагає лікарю виявити причини болю в області серця, оцінити його скорочувальну здатність.

Сцинтиграфія міокарда – це досить високоінформативний і безпечний метод дослідження, який може ефективно застосовуватися як для первинної та диференціальної діагностики пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, так і для визначення правильної тактики подальшого лікування та реабілітації. Цей спосіб обстеження застосовується в наступних випадках:

  • для профілактичної діагностики в групах ризику;
  • для діагностики ішемічної хвороби серця та вивчення скорочувальної функції міокарда;
  • для вивчення функціонування та оцінки життєздатності серцевого м’яза після інфаркту міокарда;
  • для визначення причин кардіалгій;
  • для визначення доцільності застосування тих чи інших методик лікування: ангіопластики, коронарного шунтування та ін;
  • для оцінки ефективності лікування.

Протипоказаннями до проведення сцинтиграфії міокарда можуть стати такі фактори:

  • вагітність;
  • маса тіла боляче більше 120-130 кг

Відносним протипоказанням до проведення сцинтиграфії може стати період грудного вигодовування. В таких випадках при необхідності застосування цього методу діагностики лікар може порекомендувати жінці зціджувати молоко до проведення дослідження. Надалі вона зможе його давати його дитині протягом наступних 2 діб, т. к. після введення радиоиндикаторов вони виділяються в молоко протягом 48 годин і його не можна використовувати для годівлі

Підготовка до процедури

Перед процедурою лікар обов’язково:

  1. Уточнює у пацієнта інформацію про прийнятих ним препаратах і дає рекомендації про можливе скасування того чи іншого лікарського засобу. Чоловіки, які приймають препарати для посилення ерекції (Льовітра, Віагра та інші), повинні тимчасово припинити їх прийом, т. к. при виконанні проб з фізичними навантаженнями можливий розвиток нападів стенокардії, які купіруються нитратными препаратами.
  2. Уточнює інформацію щодо наявності у хворого бронхіальної астми.
  3. Рекомендує жінкам дітородного віку переконатися у відсутності вагітності.

За кілька діб до проведення сцинтиграфії міокарда хворим не рекомендується вживати кофєїнсодержащие продукти, а за кілька годин до процедури відмовитися від прийому їжі.

Як проводиться процедура?

Сцинтиграфія міокарда виконується в стані спокою і при фізичних навантаженнях. Тривалість процедури може становити від 2 до 4 годин.

Пацієнту виконується внутрішньовенне введення препарату-радиоиндикатора (радіоактивного талія-201 або міченого технецій-99m тетрофосмина). Через півгодини за допомогою гамма-камери виконується серія знімків.

Подальше дослідження при фізичному навантаженні виконується після достатнього розпаду радіонуклідного препарату. В якості стимуляції може застосовуватися природна або штучна фізичне навантаження. При першому варіанті хворий виконує вправи на велотренажері або біговій доріжці. Другий варіант застосовується, якщо у хворого є протипоказання до фізичного навантаження. У таких випадках для імітації активності пацієнту вводять лікарські засоби, що викликають тахікардію та посилення скорочень серця. В якості імітації навантаження можуть використовуватися: Дипіридамол, Добутамін, Аденозін і ін

Паралельно з фізичним навантаженням проводиться моніторинг частоти пульсу, ЕКГ та артеріального тиску. Повторне введення радіонуклідного препарату виконують на піку фізичної активності, а через півгодини повторюють сканування міокарда в різних проекціях.

Оцінка результатів

Для оцінки знімків сцинтиграфії застосовуються спеціальні програми і полярні карти, що дозволяють більш точно візуалізувати зони дефектів міокарда. Порівняння отриманих в стані спокою і при фізичному навантаженні знімків дає можливість:

  1. Провести візуальний огляд по осях серця.
  2. Визначити локалізацію дефектів відносно стінок серця.
  3. Провести кількісний аналіз накопичення радиоиндикаторов в різних областях серцевого м’яза.
  4. Зробити висновок про життєздатність окремих ділянок міокарда.

На місце ішемії міокарда вказують області меншого накопичення радіоактивних ізотопів.

Критеріями різко позитивної проби сцинтиграммы є такі показники:

  • множинний дефект накопичення;
  • дефекти накопичення поза зоною зміни серцевого м’яза після інфаркту міокарда;
  • дефект накопичення в осередку інфаркту при відсутності патологічних зубців Q;
  • виявлення дефектів накопичення при низькому навантаженні (частота пульсу J 120 ударів в хвилину або 6,5 J);
  • підвищене накопичення в тканинах легенів.

Причинами хибнопозитивної проби можуть стати такі фактори:

  • підвищена схильність до накопичення;
  • великий розмір молочних залоз;
  • велика кількість підшкірно-жирової тканини при ожирінні;
  • високе розміщення діафрагми.

Процедура виконання сцинтиграфії міокарда безболісна і абсолютно безпечна для пацієнта. Для цього дослідження застосовують малі дози препаратів з радіоактивними ізотопами, які швидко виводяться з організму. У рідкісних випадках після проведення процедури у хворого можуть з’являтися незначні реакції на радіонуклідний препарат, які виражаються у вигляді алергії, частого сечовипускання або коливання показників артеріального тиску. Також при застосуванні для навантажувальних проб фармакологічних засобів у пацієнта можуть виявлятися деякі побічні ефекти. Незважаючи на це, більшість лікарів-кардіологів вважають, що діагностична цінність сцинтиграфії міокарда істотно перевищує можливі побічні ефекти.

Відеоролик на тему «Діагностика серцево-судинних захворювань. Сцинтиграфія»:

Челябінськ. Медицина. Діагностика серцево-судинних захворювань. Сцинтиграфія. Березень 2014

Відео до статті на YouTube