Пролапс мітрального клапана: симптоми, лікування та прогноз

а

Пролапс мітрального клапана (ПМК) – це провисання стулок клапана митри у бік лівого передсердя під час скорочення лівого шлуночка. Даний порок серця призводить до того, що під час скорочення лівого шлуночка частина крові закидається в ліве передсердя. ПМК частіше спостерігається у жінок і розвивається у віці 14-30 років. У більшості випадків така аномалія серця протікає безсимптомно і її нелегко діагностувати, але в деяких випадках обсяг забрасываемой крові занадто великий і потребує лікування, іноді навіть хірургічної корекції.

Про даної патології поговоримо в цій статті: на основі чого діагностується ПМК, потрібно його лікувати, а також який прогноз в осіб, які страждають недугою.

Причини

Причини розвитку пролапсу мітрального клапана до кінця не вивчені, але сучасній медицині відомо, що формування пригинання клапанних стулок відбувається внаслідок патології сполучної тканини (при недосконалому остеогенезе, еластичної псевдоксантоме, синдромі Марфана, Елерса-Данло та ін).

Даний порок серця може бути:

  • первинним (вродженим): розвивається внаслідок миксоматозной дегенерації (уродженої патології сполучної тканини) або токсичної дії на серце плоду під час вагітності;
  • вторинних (набутих): розвивається на тлі супутніх захворювань (ревматизм, ІХС, ендокардитів, травм грудної клітки та ін).

Симптоми вродженого ПМК

При вродженому ПМК симптоми, викликані порушенням гемодинаміки, спостерігаються вкрай рідко. Такий порок серця частіше виявляється у худорлявих людей з високим зростом, довгими кінцівками, підвищеною еластичністю шкіри і гиперподвижностью суглобів. Супутньою патологією вродженого пролапсу мітрального клапана часто є вегето-судинна дистонія, яка і викликає ряд симптомів, часто помилково «приписували» саме пороку серця.

Такі хворі часто скаржаться на болі в грудній клітці та в ділянці серця, яка, в більшості випадків, провокується порушеннями у функціонуванні нервової системи і пов’язана з гемодинамічними розладами. Вона виникає на тлі стресової ситуації або емоційного перенапруження, носить покалывающий або ниючий характер і не супроводжується задишкою, предобморочными станами, запамороченнями і збільшенням інтенсивності больових відчуттів при фізичному навантаженні. Тривалість болю може становити від декількох секунд до декількох діб. Даний симптом вимагає звернення до лікаря лише за приєднання до нього ряду інших ознак: задишки, запаморочення, посилення хворобливих відчуттів при фізичному навантаженні і предобморочного стану.

При підвищеній нервовій збудливості хворі з ПМК можуть відчувати серцебиття і «перебої в роботі серця». Як правило, вони не викликаються порушеннями у функціонуванні серця, тривають короткочасно, не супроводжуються раптовим непритомністю і швидко зникають самостійно.

Так само у хворих з ПМК можуть спостерігатися інші ознаки вегетосудинної дистонії:

  • болі в животі;
  • головні болі;
  • «безпричинний» субфебрилітет (підвищення температури тіла в межах 37-37,9 °С);
  • відчуття комку в горлі, почуття нестачі повітря;
  • часті сечовипускання;
  • підвищена стомлюваність;
  • низька витривалість до фізичних навантажень;
  • чутливість до коливань погоди.

У рідкісних випадках при вродженому ПМК у хворого спостерігаються непритомність. Як правило, вони викликаються сильними стресовими ситуаціями або з’являються в задушливому і погано провітрюваному приміщенні. Для їх усунення буває досить усунути їх причину: забезпечити приплив свіжого повітря, нормалізувати температурні умови, заспокоїти хворого і пр.

У хворих з вродженою вадою мітрального клапана на тлі вегетосудинної дистонії при відсутності корекції патологічного психоемоційного стану можуть спостерігатися панічні атаки, депресії, переважання іпохондрії і астеничности. Іноді такі порушення викликають розвиток істеричності або психопатії.

Також у пацієнтів з вродженим ПМК часто спостерігаються інші захворювання, пов’язані з патологією сполучної тканини (косоокість, короткозорість, порушення постави, плоскостопість та ін).

Вираженість симптомів ПМК багато в чому залежить від ступеня провисання клапанних стулок у ліве передсердя:

  • I ступінь – до 5 мм;
  • II ступінь – на 6-9 мм;
  • III ступінь – до 10 мм.

У більшості випадків при I-II ступеня дана аномалія будови мітрального клапана не призводить до суттєвих порушень у гемодинаміці і не викликає тяжких симптомів.

Симптоми придбаного ПМК

Вираженість клінічних проявів придбаного ПМК багато в чому залежить від провокує причини:

  1. При ПМК, який був викликаний інфекційними захворюваннями (ангіну, ревматизм, скарлатину), у хворого спостерігаються ознаки запалення ендокарда: зниження толерантності до фізичних, розумових і емоційних навантажень, слабкість, задишка, серцебиття, «перебої в роботі серця» та ін.
  2. При ПМК, який був спровокований інфарктом міокарда, у хворого на фоні симптомів інфаркту з’являються сильні кардіалгії, відчуття «перебоїв в роботі серця, задишка, кашель (можливо поява рожевої піни) і тахікардія.
  3. При ПМК, спричиненого травмою грудної клітини, відбувається розрив хорд, які регулюють нормальне функціонування стулок клапана. У хворого з’являється тахікардія, задишка та кашель з виділенням рожевої піни.

Діагностика

ПМК в більшості випадків виявляється випадково: при проведенні прослуховування серцевих тонів, ЕКГ (може побічно вказувати на наявність даного пороку серця), Ехо-КГ та доплер-Ехо-КГ. Основними методиками діагностики ПМК є:

  • Ехо-КГ та доплер-Ехо-КГ: дозволяють встановити ступінь пролапсу і об’єм регургітації крові в ліве передсердя;
  • Холтер-ЕКГ та ЕКГ: дозволяють виявляти наявність аритмії, екстрасистолії, синдром слабкості синусового вузла та ін.

Лікування

У більшості випадків ПМК не супроводжується суттєвими порушеннями з боку роботи серця і не потребує спеціальної терапії. Такі пацієнти повинні спостерігатися у кардіолога та виконувати його рекомендації про ведення здорового способу життя. Хворим рекомендується:

  • раз в 1-2 року проводити Ехо-КГ для визначення динаміки ПМК;
  • ретельно стежити за гігієною порожнини рота і відвідувати стоматолога раз на півроку;
  • відмовитися від куріння;
  • обмежити вживання кофєїнсодержащих продуктів та алкогольних напоїв;
  • давати собі адекватні фізичні навантаження.

Необхідність призначення медикаментозних препаратів при ПМК визначається індивідуально. Після оцінки результатів діагностичних досліджень лікар може призначити:

  • препарати на основі магнію: Магвит, Магнелис, Магнерот, Кормагензин та ін;
  • вітаміни: Тіамін, Нікотинамід, Рибофлавін та ін;
  • адреноблокатори: Пропранолол, Атенолол, Метопролол, Целипролол;
  • кардиопротекторы: Карнітин, Панангін, Коензим Q-10.

У деяких випадках хворим з ПМК може знадобитися консультація психотерапевта для вироблення адекватного ставлення до лікування і станом. Пацієнту можуть рекомендуватися:

  • транквілізатори: Амітриптилін, Азафен, Седуксен, Уксепам, Грандаксин;
  • нейролептики: Сонапакс, Тріфтазін.

При розвитку вираженої мітральної недостатності хворому може рекомендуватися хірургічна операція по заміні клапана.

Прогнози

У більшості випадків ПМК протікає без ускладнень і не впливає на фізичну і соціальну активність. Вагітність і пологи не протипоказані і протікають без ускладнень.

Ускладнення при цьому пороці серце розвиваються у хворих з вираженою регургітацією, видовженими і потовщеними клапанними стулками або збільшенням лівого шлуночка і передсердя. До основних ускладнень ПМК відносяться:

  • аритмії;
  • відрив сухожилкових ниток;
  • серцева недостатність;
  • інфекційний ендокардит;
  • інсульт;
  • раптова смерть.

Пролапс мітрального клапана і мітральна регургітація. Медична анімація (англ.).

Mitral Valve Prolapse and Mitral Regurgitation — Animation and Narration by Cal Shipley, M. D.

Відео до статті на YouTube