Набряк легенів: симптоми, невідкладна допомога

Набряк легенів – це патологічний стан, який виникає раптово і супроводжується випотіванням рідини з капілярів в інтерстиціальну тканину легенів і альвеоли. Ця патологія призводить до порушення газообміну і кисневого голодування тканин і органів. Вона проявляється важким ядухою, кашлем (спочатку сухим, а потім з великою кількістю рожевого пінистого мокротиння), задишкою і синюшністю шкірних покривів. У разі ненадання невідкладної допомоги набряк легенів може призвести до летального результату.

Симптоми

Набряк легень може дебютувати з утрудненого дихання і болі в грудній клітці.

Набряк легенів може провокуватися фізичним навантаженням, переходом тіла з вертикального в горизонтальне положення або психоемоційним збудженням. В деяких випадках він може починатися з провісників: почастішання дихання, наростання задишки і покашлювання з вологими хрипами.

За швидкістю розвитку набряк легенів може бути:

  • гострим: розвивається протягом 2-3 годин;
  • блискавичним: смерть хворого викликається задухою вже через кілька хвилин;
  • затяжним: розвивається протягом декількох годин або діб.

На початку нападу у хворого рідина накопичується в інтерстиціальної тканини легень: інтерстиціальний набряк легенів. Цей стан супроводжується наступними симптомами:

  • біль або відчуття тиску в грудях;
  • почастішання дихання;
  • часте покашлювання без відділення мокротиння;
  • можливе виникнення бронхоспазму;
  • наростаюча задишка з утрудненим вдихом і видихом;
  • відчуття нестачі повітря;
  • тахікардія;
  • підвищення артеріального тиску;
  • холодний липкий піт;
  • різка блідість;
  • наростаюча слабкість;
  • посилене потовиділення;
  • тривожність.

Хворий прагне зайняти вимушене положення: сидить на ліжку, звісивши ноги, і впирається на витягнуті руки. При переході рідини в альвеоли і початку альвеолярного набряку легкого стан хворого значно погіршується:

  • задишка наростає, дихання стає вируючим;
  • посилюється задуха;
  • шкіра набуває синюшно-сірий відтінок;
  • кашель посилюється;
  • з’являється піниста рожева мокротиння;
  • вени на шиї здуваються;
  • наростає тахікардія (до 140-160 ударів за хвилину);
  • пульс стає слабким і ниткоподібний;
  • можливе зниження артеріального тиску;
  • хворий відчуває страх смерті;
  • з’являється сплутаність свідомості;
  • при відсутності адекватної допомоги хворий може впасти в кому.

Під час нападу може відбуватися порушення цілісності дихальних шляхів і наступати летальний результат.

Після купірування нападу набряку легень у хворого можуть розвиватися важкі ускладнення:

  • пневмонія і бронхіт (за приєднання вторинної інфекції);
  • порушення мозкового кровообігу;
  • серцева недостатність;
  • кардіосклероз;
  • сегментарні ателектази;
  • пневмофіброз;
  • ішемічні ураження органів та систем.

Долікарська невідкладна допомога

  1. При перших же ознаках набряку легкого хворий або його оточення повинні викликати швидку допомогу.
  2. Надати хворому напівсидяче або сидяче положення з опущеними вниз ногами.
  3. Забезпечити достатній приплив свіжого повітря, відкрити вікна і кватирки, зняти з хворого стискує подих одяг.
  4. Постійно стежити за диханням і пульсом.
  5. Виміряти (при можливості) артеріальний тиск.
  6. Ноги хворого опустити в гарячу воду.
  7. Накласти на стегно джгут на 30-50 хвилин, після цього накласти його на інше стегно.
  8. Провести інгаляцію парів спирту (для дорослих 96%, для дітей 30%).
  9. При тиску не нижче 90 мм. рт. ст. дати хворому під язик таблетку Нітрогліцерину.
  10. Дати хворому прийняти таблетку Фуросеміду (Лазикс).

Невідкладна медична допомога

Після прибуття бригади швидкої допомоги хворому вводять внутрішньовенно наркотичний анальгетик (Морфін, Промедол), Лазикс і Нітрогліцерин. Під час транспортування в стаціонар виконуються наступні заходи:

  • оксигенотерапія (при необхідності виконується інтубація трахеї і штучна вентиляція легенів);
  • Отек легких симптомы неотложная помощьдля усунення піни до складу інгаляційної суміші вводяться піногасники (70-96% спирт або розчин Антифомсилана);
  • для запобігання аспірації піною використовуються електровідсмоктувачі;
  • при зниженому артеріальному тиску вводиться Дофамін або Добутамін;
  • при ознаках бронхоспазму вводиться Метилпреднізолон або Дексаметазон;
  • при тромбоемболії легеневої артерії застосовуються антикоагулянти (Гепарин);
  • при нитевидном пульсі хворому водитися Еуфілін і Атропін;
  • при розвитку миготливої аритмії показано введення серцевих глікозидів (Строфантин, Дигоксин, Корглікон);
  • при високому артеріальному тиску виконується введення Бензогексоній, Пентамина або Арфонада.

Невідкладна допомога і лікування в умовах стаціонару

Лікування набряку легенів у відділенні термінової терапії проводиться під постійним наглядом за показниками артеріального тиску, пульсу і частоти дихання. Введення більшості препаратів виконується через катетер в підключичній вені. Схема лікування визначається для кожного хворого індивідуально, залежно від причин, що викликали набряк легенів.

В комплекс лікування можуть входити такі засоби та заходи:

  • інгаляції зволоженого кисню з піногасниками (70-96% спирт або розчин Антифомсилана);
  • Отек легких симптомы неотложная помощьінгаляції для усунення бронхоспазму з Беротеком або Сальбутамолом;
  • наркотичні анальгетики (Морфін, Омнопон) і нейролептики (Дроперидол);
  • при необхідності виконується короткочасний наркоз для усунення больового синдрому Кетаміном (в якості премедикації вводиться Діазепам або Реланіум) або Тіопенталом натрію;
  • препарати нітратів: Гліцерину тринитрат, Изосорбит динітрат;
  • петльові діуретики: Торасемид, Лазикс, Фуросемід;
  • транквілізатори: Реланіум, Діазепам, Сибазон;
  • при миготливій аритмії застосовується серцеві глікозиди (Строфантин, Дигоксин), Амиодрон і Добутамін;
  • для виведення великої кількості накопиченої в легенях рідини застосовуються високі дози Амброксолу;
  • при високому артеріальному тиску призначаються гангліоблокатори: Арфонад, Бензогексоній, Пентамін;
  • при гіпопротеїнемії вводиться свіжозаморожена плазма;
  • при високому ризику тромбоутворення: Фраксипарин, Гепарин;
  • Отек легких симптомы неотложная помощьпри приєднанні вторинної інфекції призначаються антибіотики: Іміпенем, Левофлоксацин, Ципрофлоксацин, Таванік та ін;
  • при розвитку бронхоспазму: Еуфілін, Аминофиллин;
  • сурфактанти: Куросурф, Альвеофакт, Сукрим, Экзосурф та ін.

Під час лікування набряку легенів хворий повинен дотримуватися дієти з обмеженням повареної солі, рідини, жирів, повністю виключати респіраторну і фізичне навантаження. Після курсу лікування основного захворювання пацієнт зобов’язаний перебувати під амбулаторним спостереженням лікаря.