Інфаркт міокарда: невідкладна допомога, принципи лікування в стаціонарі

Своєчасність долікарської та невідкладної медичної допомоги при нападі інфаркту міокарда в більшості випадків є запорукою успішного одужання хворого. Саме відсутність таких заходів часто стає причиною смерті молодих людей, яким довелося зіткнутися з цією гострою серцевою патологією. Лікарі-кардіологи рекомендують всім хворим з ІХС знати перші ознаки інфаркту міокарда і правила надання долікарської допомоги. Також важливо знати про те, яке лікування пацієнту призначать в стаціонарі, щоб підготуватися до бесіди з лікарем і задати йому необхідні і важливі питання.

Коли необхідно починати виконувати долікарську допомогу?

Відповідь на це питання завжди однозначне – негайно. Тобто вже тоді, коли у хворого почали з’являтися перші ознаки інфаркту міокарда. Про його початок сигналізують такі типові симптоми:

  • інтенсивний біль за грудиною;
  • іррадіація болю в ліву руку, лопатку, зуби або область шиї;
  • виражена слабкість;
  • страх смерті і сильне занепокоєння;
  • холодний липкий піт;
  • нудота.

При атипових формах інфаркту у хворого можуть з’являтися інші симптоми:

  • болі в животі;
  • розлади травлення;
  • блювання;
  • задишка;
  • задуха та ін.

Долікарська допомога у таких ситуаціях повинна починатися з виклику швидкої допомоги. У розмові з диспетчером служби необхідно обов’язково:

  • повідомити про симптоми, які спостерігаються у хворого;
  • висловити своє припущення про можливість інфаркту міокарда;
  • попросити надіслати бригаду кардіологів або реаніматологів.

Після цього можна приступати до проведення тих заходів, які можливо виконати поза лікувального закладу.

Долікарська допомога

  1. Хворого необхідно обережно покласти на спину та надати йому максимально зручне положення (напівсидяче або підкласти під потилицю валик).
  2. Забезпечити приплив свіжого повітря і максимально комфортний температурний режим. Зняти одяг, що перешкоджає вільному диханню (краватка, ремінь тощо).
  3. Переконати хворого дотримуватися спокій (особливо якщо у хворого спостерігаються ознаки рухового збудження). Розмовляти з потерпілим спокійним і рівним тоном, не панікувати і не робити різких рухів.
  4. Дати хворому таблетку Нітрогліцерину під мову і заспокійливий засіб (Корвалол, настойку пустирника або валеріани).
  5. Виміряти артеріальний тиск. Якщо тиск не більше 130 мм. рт. ст., то повторний прийом Нітрогліцерину доцільно проводити через кожні п’ять хвилин. До приїзду медиків можна дати 2-3 таблетки цього препарату. Якщо перший прийом Нітрогліцерину викликав сильний головний біль пульсуючого характеру, то дозу слід зменшити до ½ таблетки. При використанні такого препарату у вигляді спрею його разова доза повинна становити 0,4 мг. Якщо у хворого перший прийом Нітрогліцерину викликав різке зниження артеріального тиску, то далі цей препарат застосовувати не слід.
  6. Инфаркт миокарда неотложная помощь принципы лечения в стационареДати хворому подрібнену таблетку Аспірину (для розрідження крові).
  7. Порахувати пульс хворого. Якщо частота серцевих скорочень становить не більше 70 уд./хвилину і хворий не страждає бронхіальною астмою, то йому можна дати один з бета-блокаторів (наприклад, Атенолол 25-50 мг).
  8. На область локалізації болю можна поставити гірчичник (не забувати стежити за ним, щоб не було опіку).

Під час надання долікарської допомоги стан хворого може ускладнюватися такими станами:

  • непритомність;
  • зупинка серця.

При появі непритомності необхідно зберігати спокій і забезпечити нормальне функціонування дихальної системи. Хворому необхідно надати горизонтальне положення, підкласти під плечі валик і вийняти з порожнини рота зубні протези (якщо вони є). Голова хворого повинна знаходитися в закиненому положенні, а при ознаках блювоти її слід повернути набік.

При зупинці серця до прибуття бригади медиків необхідно проводити штучне дихання і непрямий масаж серця. Частота надавлювань на середню лінію грудної клітки (область серця) повинна становити 75-80 в хвилину, а частота вдування повітря у дихальні шляхи (рот або ніс) – близько 2 вдихи через кожні 30 натискань на грудну клітку.

Невідкладна медична допомога та принципи лікування в стаціонарі

Невідкладна медична допомога при інфаркті міокарда починається з купірування гострого болю. Для цього можуть застосовуватися різні анальгетики (Анальгін) і наркотичні засоби (Промедол, Морфін, Омнопон) в поєднанні з Атропіном та антигістамінними препаратами (Димедрол, Піпольфен та ін). Для досягнення більш швидкого ефекту знеболюючі препарати вводяться внутрішньовенно. Також для усунення хвилювання хворого застосовується Седуксен або Реланіум.

Потім, для оцінки тяжкості інфаркту, пацієнту проводиться електрокардіограма. Якщо госпіталізація можлива протягом півгодини, то хворого негайно транспортують у лікувальний заклад. При неможливості доставки пацієнта в стаціонар протягом 30 хвилин для відновлення коронарного кровотоку вводяться тромболітики (Альтеплаза, Пуролаза, Тенектеплаза).

Для перенесення хворого в машину швидкої допомоги застосовуються ноші, а під час транспортування у відділення реанімації проводиться інгаляції зволоженим киснем. Всі ці заходи спрямовані на зниження навантаження на серцевий м’яз та попередження ускладнень.

Після прибуття до відділення реанімації для усунення больового нападу і порушення хворому проводять нейролептаналгезию Таламоналом або сумішшю Фентанілу і Дроперидола. При затяжному ангиозном нападі хворому може проводитися інгаляційний наркоз за допомогою газоподібної суміші закису азоту і кисню.

Далі хворому призначаються такі препарати:

  1. Инфаркт миокарда неотложная помощь принципы лечения в стационареНітрогліцерин, Ізосорбід динітрат, Ізокет – в гострому періоді інфаркту ці препарати застосовуються для зменшення потреби міокарда в кисні, спочатку вони вводяться внутрішньовенно, а після стабілізації стану хворого – перорально і сублінгвально.
  2. Бета-блокатори (Анаприлін, Індерал, Обзидан, Пропранолол) – сприяють уражень пульсу і знижують навантаження на серце.
  3. Антиагреганти (Аспірин) – розріджують кров і попереджають розвиток нового інфаркту.
  4. Антикоагулянти (Гепарин) – застосовується для попередження повторного інфаркту та зменшення згортання крові.
  5. Інгібітори АПФ (Раміприл, Каптоприл, Еналаприл та ін) – застосовуються для зниження артеріального тиску і зниження навантаження на серце.
  6. Седативні та снодійні препарати (Діазепам, Оксазепам, Тріазолам, Темазепам та ін) – застосовуються при необхідності обмеження активності хворого і при порушеннях сну.
  7. Протиаритмічні засоби (Новокаїнамід, Ритмилен, Лідокаїн, Дифенін, Аміодарон та ін) – використовуються при порушеннях серцевого ритму для стабілізації серцевої діяльності і зниження навантаження на міокард.

Для лікування інфаркту міокарда можуть застосовуватися й інші фармакологічні препарати, т. к. тактика медикаментозного лікування хворого залежить від загального стану пацієнта та наявності у нього інших патологій (захворювань нирок, судин, печінки та ін).

Також для лікування інфаркту міокарда сучасна медицина використовує різні інструментальні високоефективні методики для відновлення коронарного кровотоку:

  • балонная ангіопластика;
  • аортокоронарне шунтування.

Такі хірургічні методики дозволяють хворим з тяжким формами інфаркту міокарда уникнути серйозних ускладнень і попереджають про високий ризик летальності від цієї серцевої патології.

Рухова активність хворого з інфарктом міокарда

Всім хворим з інфарктом міокарда показано обмеження рухової активності, оскільки такий режим сприяє більш швидкому заміщення області інфаркту на рубцеву тканину. У перші дні хворий повинен дотримувати строгий постільний режим, а з 2-3 дня, при відсутності ускладнень і ознак серцевої недостатності, його руховий режим починають поступово розширювати. Спочатку йому дозволяється 1-2 рази в день сідати на приліжковий стілець і сидіти на ньому близько 15-30 хвилин (частота і тривалість цих дій визначається лікарем).

У ці дні хворий може їсти самостійно. Також його необхідно обмивати і підмивати, а для дефекації він повинен користуватися судном (використання прикроватного стульчака допустимо тільки при дозволі лікаря і тільки для хворих зі стабільним серцевим ритмом).

Починаючи з 3-4 дня, пацієнту дозволяється сидіти на стільці біля 30-60 хвилин двічі в день. При неускладненому інфаркті починати ходити хворому дозволяється в період між 3-5 вдень (це час визначається лікарем). Час такої ходьби і відстані, на які пересувається пацієнт, збільшуються поступово.

При неускладненій формі інфаркту міокарда виписка пацієнта із стаціонару проводиться на 7-12 день, а в ускладнених випадках вона може відбутися тільки через 3 тижні і більше. Надалі хворий повинен пройти курс реабілітації, яка може виконуватися у спеціалізованих установах або в домашніх умовах. У цей період інтенсивність і тривалість фізичної активності поступово збільшується залежно від показників стану здоров’я.

Харчування хворого при інфаркті міокарда

У перший тиждень після інфаркту міокарда хворому рекомендується низькокалорійна дієта з обмеженням солі, тваринних жирів, рідини, продуктів з азотистими речовинами, надмірно грубою клітковиною і холестерином. У раціон повинні включатися продукти, які багаті незамінних амінокислот, що містять речовини, вітамін С та солями калію.

У перші 7-8 днів всі страви повинні бути протертими. Їжа приймається невеликими порціями по 6-7 разів на день.

У раціон можуть включатися такі продукти і страви:

  • сухарі з пшеничного хліба;
  • манна, вівсяна, гречана і рисова крупи;
  • нежирна телятина;
  • нежирні сорти риби;
  • куряче м’ясо;
  • білковий паровий омлет;
  • нежирний сир;
  • кисломолочні напої;
  • вершкове масло;
  • салат зі свіжої тертої моркви і яблук;
  • овочеві супи;
  • відварений буряк і кольорова капуста;
  • протерті фрукти;
  • компоти і морси;
  • відвар шипшини;
  • неміцний чай;
  • мед.

У цей період заборонено вживання таких продуктів та страв:

  • вироби з тіста (млинці, пампушки, тістечка, пиріжки);
  • копчені і мариновані страви;
  • соління;
  • смажені страви;
  • ковбасні вироби;
  • жирні молочні продукти;
  • солоні та гострі сири;
  • ікра;
  • жирне м’ясо;
  • варені й смажені яйця;
  • бульйони з риби і грибів;
  • макарони;
  • кулінарний жир;
  • гриби;
  • бобові;
  • щавель;
  • ріпа;
  • виноград;
  • томатний сік;
  • спеції;
  • шоколад;
  • натуральна кава.

Через 2-3 тижні після інфаркту хворому рекомендується такий же набір продуктів і список обмежень, але їжа вже може бути не протертою, готується без додавання солі і приймається близько 5 разів на день. Згодом раціон хворого розширюється.

Пам’ятаєте! Інфаркт міокарда – це важка і небезпечна патологія, яка може викликати безліч важких ускладнень і навіть смерть хворого. Обов’язково дотримуйтеся всіх правил надання першої долікарської допомоги при нападі цього гострого стану, своєчасно викликайте швидку допомогу і виконуйте всі рекомендації лікаря під час лікування в стаціонарі.

Надання невідкладної допомоги при підозрі на серцевий напад (інфаркт міокарда) — МОЗ України

Відео до статті на YouTube